Вітаємо Вас на сайті газети "Гірник" ДП "Львіввугілля".
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2017 » Листопад » 2 » ПО ПРАЦІ І ШАНА
08:34
ПО ПРАЦІ І ШАНА

Розповідь про історію гірничої га­­лузі Львівщини не може бути пов­ною без згадки про шахту "Візейська" (№8 "Великомостівська"), гірники якої  під­няли на-гора за час роботи копаль­ні понад 33 мільйона тонн чор­но­го "зо­ло­­та" та вписали в сторінки літопи­су Львівсько-Волинського ву­гіль­ного басейну багато виробни­чих рекордів. Чимало з них пов'язані з іме­нем бри­га­дира вуглевидобувни­ків, Героя Со­ціа­ліс­тичної Праці Ана­толія АКІ­МО­ВА.

Зокрема, світовий рекорд продук­тив­ності праці на малопотужних пластах у  1971 році - 120,5 тонн вугілля на одно­го працівника бригади на вихід, місячна продуктивність  робітника - 2860 тонн. Ці цифри здавалися незбагненними тоді й зовсім захмарними видаються зараз. Проте факт залишається фактом - бри­гада Акімова піднімала на-гора понад півміль­йо­на тонн  вугілля на рік. Зви­чайно, не можна не зважати на те, що працювали шах­тарі на передовій тоді техніці - нове­ньких КМ-87, й проб­лем з матеріально-технічним постачан­ням не було, проте жорстку виробничу дис­цип­ліну та високі вимоги до праців­ників згадують усі ветерани бригади. Шахтар­ський гарт там про­йшли й очо­лю­вали свого часу ву­гільні підприємства Львів­щини Воло­димир Локшин, Юрій Кунта, Анатолій Митро­фанов, Анатолій Титюк.

Сам Анатолій Акімов у своїй статті в газеті "Шахтар Червонограда" писав так: "Працює в нашій бригаді рядовим робітником Анатолій Титюк.  Його біо­гра­фія подібна на сотні й тисячі доль ро­­вес­ників. Вчився в школі, служив в ар­­мії, пра­цював, згодом став шахтарем… Без відриву від виробництва закінчив Дніп­ро­петров­ський гірничий інститут. Робіт­ник-інже­нер? А чому б і ні?". Далі йде­ться: "На­ша бригада ви­рішила за непов­них два роки  видобути один мільйон тонн палива. Минулий 1976 рік ми пройшли успіш­но: 20 листопада ви­дали на-гора  500 тисяч тонн вугілля, з них 26 тисяч по­над план. Цього року теж пра­цюємо по-ударному…"

Начальнику вуглевидобувної діль­ниці шахти "Візейська" у 1967-1992 р.р. Володимиру Демідову нині 87 років. Си­во­чолий ветеран згадує, що посуван­ня ла­ви 200-300 м за місяць для бригади Анатолія Акімова було нормою, і це був ча­сом найвищий показник у вугільній галузі усього колишнього Союзу.

- Кажуть, немає незамінних людей, говорить Володимир Олексійович. - Зго­ден, та не зовсім. Пішов на пенсію Акі­мов. Три роки дільниця працювала без бригадира - не могли знайти повноцінну заміну. Хоча колектив був сильний... Зго­дом гірники віддали перевагу Яро­сла­ву Гавронському за його виваже­ність, розсудливість і майстерність. Як же не згадати гірничого майстра, потім помічника начальника дільниці, слав­ного орденоносця Степана Грицака. Я в усьо­му йому довіряв, як сина люблю (вже багато років Степан Грицак очолює пе­ре­дову вуглевидо­був­ну дільницю на шах­ті "Лісова").

Шахта уже вичерпала свої мож­ли­вості, і, як кажуть, пішла на "пенсію". Ос­тан­ня тонна вугілля з її надр підняла­ся на-гора 1 липня 2009 року. За два ро­ки закінчено ліквідацію гір­ничих виро­бок. Наша довічна шана всім поколін­ням гірників "Візейської".

На фото: колектив бригади Анатолія Акімова  (перший справа) з шахти №8 “Вели­ко­мостівська” працює у рекорд­но­му режимі; начальник дільниці Володимир Демідов та бригадир Анатолій Акімов (зліва направо).

За матеріалами  газет “Шахтар Чер­­­­во­нограда”

№90 від 30.07.1977р. та №16 від 6.02.1986р.

: | Додав: admin | Рейтинг: 5.0/1
Зробити безкоштовний сайт з uCoz