Ігор ДАХ - самобутній митець сло­ва. Сільський хлопець з Жовківщини почав писати ще у дитинстві, згодом обрав шахтарську професію, довгі ро­ки працював у забоях "Великомос­тів­ської" ГОЗом й гірничомонтажником. Віддав­ши належне шахті, зміг нарешті присвяти­ти себе творчості наповну.

Його доробок - п'ятдесят авторських книг поезії та прози, близько сотні віршів, що продовжили своє життя піснями. Але не лише власною творчістю жи­ве  митець: у 2008 році він заснував лі­те­ратурно-мис­тецьке  об'єднання  "Третій горизонт", ви­дає художньо-мистецькі  газету "Літе­ра­турний Червоноград" і журнал “Міс­це­вий ЧАСопис” , врятував  від  забуття ім'я ко­леги, вже покійного пое­та-шахтаря Воло­ди­­мира Дроцика, зас­нувавши Все­україн­ський літературний кон­курс. Щедро ді­ли­-ть­ся досвідом з мо­ло­дими талантами, створивши у на­шому місті для дітей від­ділення Міжнародної ака­демії літератури і журналістики, що працює за підтримки ЮНЕСКО. Від­чу­ваю­чи потребу служити у тяжку годину рід­ній державі, був скеро­ваний львівською газетою “Акцент” й отри­мав ак­редитацію в зону про­ведення АТО. Розповідаючи про будні українських  бій­ців та зруйновані війною міста Дон­басу, випустив три пуб­ліцистичні книги "Слі­­да­ми війни" та збірку “Сивіють прис­пані кур­гани”, уривки з яких друку­ва­лися у шахтарському часописі "Гірник".

Останні два роки видалися, певно, най­продуктивнішими у творчому житті Іго­ря Даха. Книжки публіцистичної прози і збірки лірики, творчі  зустрічі у прифрон­тових містах на Сході України, сотні книг, передані  воїнам  та у бібліотеки східних міст, численні літературні побачення з міс­цевими школярами, прапори з авто­гра­фами воїнів з передової, передані сту­ден­­там… Тому, спілкуючись у міській дитячій бібліотеці з ша­нувальниками, поет мав про що зві­тувати. У творчих  планах гір­ника-ветерана - ося­гнути  поба­че­не та по­­чуте у мандрах із Заходу на Схід Украї­ни та літературно й  по-шах­тарськи прав­ди­во переосмис­лити наше буремне життя, уклавши його у рядки пое­тичних метафор та гострих пуб­ліцис­тичних фраз. А читачі з нетерпінням чекають нових творів.

 Марія ЛУЦЕНКО