Газета "Гірник" ДП "Львіввугілля&qu

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

admin — Thu, 05 Apr 2018 07:27:35 GMT

ЗІ СВІТЛИМ ВЕЛИКОДНЕМ!

admin — Fri, 30 Mar 2018 09:17:34 GMT

НОВА ЛАВА

admin — Thu, 29 Mar 2018 08:11:18 GMT

Як повідомив в.о. заступника генерального директора з виробничих питань-директора дирекції з виробництва ДП "Львіввугілля" Сергій СМЕРЕЧАНСЬКИЙ, на шахті "Червоноградська" з 16 березня 2018 року в експлуатації лава 562 "біс",у якій підготовлено до виймання 188 тис. тонн твердого палива. За прогнозами фахівців, відпрацьовувати цей очисний вибій шахтарі вуглевидобувної дільниці під керівництвом Андрія Лемехи (бригадир Михайло Скалецький) будуть до листопада 2018 року.

ЧИСТОТА І ПОРЯДОК - СПРАВА ВСІХ І КОЖНОГО

admin — Thu, 29 Mar 2018 08:07:44 GMT

На виконання розпорядження за №45-р міського голови Червонограда від 07.03.2018р. з 7 березня оголошено місячник озеленення, прибирання та благоустрою міст Червоно-града, Соснівки та селища Гірник і Дня довкілля з метою забезпечення поліпшення естетичного, санітарного стану прибудинкових територій та об'єктів масового перебування населення.

Затверджено заходи, у яких закріплені вулиці та території за підприємствами та установами міста, у тому числі й за шахтами та допоміжними підприємствами ДП "Львіввугілля" для прибирання та здійснення благоустрою.

Господарські служби шахт і відокремлених підрозділів проявляють активність у виконанні загальноміських робіт на територіях населених пунктів. Працівники шахт разом з містянами взяли участь у весняній толоці до Великодніх свят: впорядковували прилеглі до вулиць території, проводили зрізку сухих і напівсухих дерев, розчищали тротуарні доріжки від снігу, який у ці весняні дні несподівано накрив землю.

Роботи з благоустрою триватимуть до 5 квітня, сподіваємось, що погодні умови сприятимуть висадженню нових дерев і кущів. До 17 квітня оргкомітет з підготовки місячника підіб'є підсумки щодо виконання заходів з озеленення, прибирання та благоустрою територій навколишніх населених пунктів і Дня довкілля.

ВДЯЧНА ДОЛІ

admin — Thu, 29 Mar 2018 08:05:22 GMT

Старший комірник Червоноградського Спецуправління з гасіння териконів та рекультивації земель ДП “Львіввугілля” Емілія НОВОТИНСЬКА завжди у русі. Понад тридцять років ця привітна енергійна жінка керує матеріальним складом підприємства.

…У її кабінеті людно. Щойно надійшла партія ватних курток, у наявності й чоботи, рукавиці, тому майстри та працівники дільниць заповнюють документи для отримання спецодягу. Оформивши бланки на видачу, Емілія Миколаївна спускається на склад й з широких полиць дістає одяг чи взуття, що видаються працівникам управління відповідно до норм безоплатної видачі спецодягу.

- Понад сотня працівників задіяні на роботах, що за правилами безпеки повинні виконуватися у спецодязі. Також для газозварників потрібні вогнетривкі костюми, а бульдозеристи отримують ще й респіратори з фільтрами. Проте на складі не завжди усе в наявності в комплекті, тому видаємо поступово, - розповідає вона.

При одержанні речей та матеріалів, запчастин до спецтехніки оформляється прихід на склад, при видачі - лімітна картка. Щомісяця - звірка з бухгалтерією, ревізія залишків. Склад підпорядкований помічнику начальника управління з МТП та побуту Андрію Бойчуну.

Кабінет Емілії Миколаївни дбайливо прикрашений руками господині, яка прагне зберегти чистоту та комфорт. На столі у спеціальних скриньках усі папери ретельно посортовані, відчувається, що порядок у всьому.

- Робота у мене відповідальна, потребує зосередженості, проводжу тут більшу частину дня, тож треба, щоб усе було гарно, око могло відпочити, - говорить комірник. - Постійно є відвідувачі, й я знаю, що їм приємно бувати у затишному службовому приміщенні.

Емілія Новотинська щиро зізнається, що любить свою роботу і вдячна долі, адже поталанило багато років працювати у чудовому колективі, щодня спілкуватися з людьми, з якими здружилася. А поза роботою вона - щаслива дружина, мати та бабуся. Усе життя поряд чоловік Йосип, син Юліан - шахтар на видобувній дільниці "Степової",донька Людмила - підприємець, а онуки Максим та Дмитро щодня радують своїми успіхами.

Марія ЛУЦЕНКО

ДОЛУЧИТИСЯ ДО ДОБРОЇ СПРАВИ

admin — Thu, 29 Mar 2018 08:03:24 GMT

Завдяки допомозі червоноградських підприємців-перевізників ряди донорів-шахтарів поповнюються.

Для здійснення поїздки у Львівський обласний центр переливання крові у листопаді минулого року надав транспорт підприємець Василь Висоцький, а у лютому, за сприяння Червоноградської міської ради, перевізник Анатолій Василишин. Дякуючи належній організації поїздки, двадцять шість гірників з шахт "Межирічанська", "Відродження" та "Великомостівська" здали кров. Це Володимир Жеребецький, Ярослав Горбатюк, Руслан Дебеляк, Олександр Демчина, Руслан Сковрон, Роман Корінь, Олександр Уніч, Юрій Багрій, Андрій Запісоцький, Віктор та Олександр Скібінські, Володимир Малицький, Андрій Афанасієв, Юрій Мулик, Сергій Сопін, Андрій Деркач, Володимир Райта, Іван Шабля, Михайло Канюк, Володимир Савлик, Юрій Бакун,Станіслав Сковрон, Анатолій Гаврилюк, Василь Горбатюк, Олег Войтіховський та Володимир Перун.

Організатор та багаторічний учасник донорського руху Іван Шабля розповів, що зазвичай талони на здану порцію крові передаються на дитяче відділення гематології та інтенсивної хіміотерапії Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Але цього разу гірники зустріли бійців батальйону "Львів", що здавали кров для хворої дитини свого побратима по зброї. Їх було шестеро, а крові потрібно набагато більше. Шахтарі підставили плече й переадресували потрібну кількість своїх талонів.

Щиро сподіваємося, що підприємці шахтарського міста не залишатимуться осторонь, допомагатимуть донорам-шахтарям з транспортом й надалі, адже при хорошій організації доїзду зголошуються більше донорів, а звідси - більше порцій донорської крові, які рятуватимуть життя онкохворих дітей.

Ольга МАЗУР

БЛАГОСЛОВЛЯЙМО КОЖНУ МИТЬ…

admin — Thu, 29 Mar 2018 08:01:52 GMT

Героїня нашої публікації надзвичайно любить свою роботу. Про виконання обов'язків розповідає захоплено та цікаво. Говорить, що її колеги теж добросовісно працюють.Тому й атмосфера в ко-лективі доброзичлива.

Мова йде про оператора автоматичного газового захисту дільниці вентиляції, техніки безпеки і профілактичних робіт шахти "Великомостівська" Наталію ГЕРДУ.

- Відверто кажучи, - розпочала розмову Наталія Дмитрівна, - я й не гадала, що пов'яжу своє життя з шахтою. Мріяла бути лікарем. По закінченні восьмого класу середньої загальноосвітньої школи, поступила на навчання у Ковельське медичне училище. Однак не склалося… Згодом отримала професію пекаря-кондитера і працювала в їдальні червоноградської панчішної фабрики.

Перейти на "Великомостівську" Наталії порадила свекруха, яка на той час обіймала посаду начальника розрахункового сектору, та й чоловік працював гірничим майстром у підземних виробках. Здавалося, що сам Бог велів в її особі ще раз нагадати про родину Гердів.

- Оператором АГЗ я стала не одразу, - згадує працівниця, - 16 квітня 1979 року влаштувалась на шахту лампівницею, працювала у табельній. А на дільницю ВіТБ перевелась тимчасово, на час декретної відпустки однієї з робітниць. Сталося так, що залишилась тут назавжди. Шахті не зрадила, хоча були розмови і про закриття, і про приватизацію підприємства.

Робота операторів АГЗ відповідальна. Завданням працівників є обслуговування апаратури автоматичного контролю вмісту метану в гірничих виробках, спостерігання за режимом провітрювання тупикових виробок. Обов'язково потрібно перевіряти справність сигнальних і пускових пристроїв об'єктів, що контролюються. І, звісно, періодично вести записи в журналі показань реєструючих приладів та реєструвати інформацію від гірничих майстрів та маршрутних електрослюсарів підземних. А ще повідомляти відповідним керівникам про порушення або зміни нормального режиму провітрювання, перевищення концентрації метану в місцях встановлення датчиків вище допустимих норм, або про неполадки, що виникли. На щастя, такі ситуації бувають вкрай рідко.

І все ж важливо бути уважним, адже на кону - безпека людей та безперебійна робота всього вугільного підприємства. А звідси виходить, що вугілля, яке видобули шахтарі без всяких форс-мажорів і яке потрібне державі, вчасно потрапить на ТЕС та в домівки українців. І всім буде комфортно, тепло та затишно.

Наталія Дмитрівна трудилася настільки старанно, що через проміжок часу (й сама того не помітила) стала наставницею молодих працівниць, які приходили на дільницю. Тонкощам професії навчила Оксану Орищин, Галину Неруш, Оксану Горбань та Ольгу Яшину. Колеги по роботі відгукуються про неї як про працелюбну, небайдужу та щиру людину і намагаються працювати так, як це робить їхня старша колега. А поза роботою вона - душа компанії та справжня чарівниця, яка вміє організувати найтепліші та чудові події.

- Я завжди з повагою ставлюся до тих людей, - продовжує Наталія Герда, - котрі знайшли себе у професії, облаштували домівку, виростили дітей. А зараз і я щаслива тим, що маю улюблену професію, що безперервно, майже 40 років, працюю саме на "Великомостівській". Підприємство найстаріше у ДП "Львіввугілля", стільки поколінь змінилося за ці роки. Якось так повелося, що увесь колектив доброзичливий, кожен готовий прийти на допомогу. Начальник ВіТБ ПР Матвій Момот достеменно знає всі принципи роботи, близько 10 років керує електрослюсарями підземними механік дільниці Андрій Михалюк.

Наталія Дмитрівна на роботу йде із задоволенням, відчуває себе частинкою великого підприємства, яке незабаром відзначатиме ювілей - 60-річчя з дня здачі в експлуатацію. Саме тут, впевнена працівниця, вона приносить користь.

Кожній людині відведений відповідний трудовий шлях. Наталія Дмитрівна говорить, що жахливо не хочеться розлучатися з шахтою, якій віддала все своє життя, залишати тих, хто поруч з нею працює. Лише з часом збагнула цінність життя та його сенс. У молоді роки більше віддавала себе роботі та сім'ї. Разом з чоловіком виростили двійко дітей - сина Віталія та доньку Вікторію, вже онуки (а їх п'ятеро - дівчатка Таїсія, Софія і Соломія та хлопці Данило і Яків) підросли, які є великою розрадою для неї. Дуже сумує за чоловіком Олегом, якого раптово не стало 17 років тому…

І все ж саме зараз з'явився час для себе - під наглядом професійних тренерів уже не один рік поспіль займається фітнесом у червоноградському спорткомплексі "Олімп", не відстає у досягненнях від молодших за себе. Це дає їй здоров'я та душевний комфорт. А ще підгодовує вуличних та покинутих чотирилапих. Обійстя цієї жінки сумлінно охороняють дві вдячні за порятунок собаки - Грета і Умка.

- Я не дозволяю собі дратуватись і піддаватись сумному настрою, - говорить Наталія, - бо мої дорослі діти, онуки та всі, хто мене оточує, люблять свою маму, бабусю та колегу веселою та енергійною.

Наталія Дмитрівна впевнена, що не варто засмучуватися через перегорнуті сторінки життя - треба стежити за своїм зовнішнім виглядом, не перевтомлюватись і, зрештою, з радістю зустрічати день наступний, і тих, хто їй дорогий.

- Просто я подумала, - говорить моя співбесідниця, - треба змиритися зі своїми роками, не гнатися за тим, що минуло. Тому спокійно дивлюся в дзеркало й переконую себе: "Це - я". І благословляю кожну мить життя…

Лариса ГУМЕНЮК

На фото: оператор АГЗ Наталія Герда доповідає диспетчеру Юрію Краснянському про рівень газу метану у гірничих виробках.

ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНІЙ ЕКСПЕДИЦЇ – 70 РОКІВ

admin — Thu, 29 Mar 2018 07:57:39 GMT

З поважним виробничим ювілеєм працівників ГРЕ 16 березня привітали заступник технічного директора ДП "Львіввугілля", Герой України Сергій РУДЕНКО, головний геолог держпідприємства Володимир ЛАЗАР та голова Львівської територіальної організації Профспілки працівників вугільної промисловості України Олег ТУРЧИН.

Сергій Руденко від імені т.в.о. генерального директора Олега Акімова та багатотисячного колективу гірників ДП "Львіввугілля" передав колективу Геологорозвідувальної експедиції вітальну телеграму.

Історія Геологорозвідувальної експедиції нерозривно пов'язана з відкриттям та розвитком родовищ вугілля на теренах Волині та Львівщини.

Проблема вугленосності Західної України була висунута та теоретично обгрунтована в 1912 році геологом-тектоністом Михайлом Тетяєвим. Він припустив, що між Українським кристалічним масивом та південним продовженням Келецько-Сандомирської антикліналі залягають палеозойські, в тому числі кам'яновугільні відклади. У 1932 році польський вчений-геолог Ян Самсонович прийшов до висновку про поширення корінних відкладів карбону на захід - у басейні верхньої течії річки Західний Буг, припускаючи й відповідну його вугленосність. У 1938 році Сілезький промисловий концерн відкрив у Львові спеціальний буровий відділ і розпочав буріння поодиноких пошукових свердловин в районах міст Сокаля, Буська, сіл Тартакова, Задвір'я та інших з метою вивчення карбону.

Початок Другої світової війни припинив роботу. Незабаром західні області воз'єдналися з вже радянською Україною. Наприкінці 1939 року комітетом по справах геології була створена спеціальна комісія, був складений Генеральний план пошукових та розвідувальних робіт, опрацьовано фактичні матеріали дослідження та розвідок кам'яновугільних відкладів Західної України, проведені раніше.

У 1940 році організовано Державний трест "Львіввуглерозвідка", який ще до початку військових дій на території України пробурив ряд пошукових свердловин. Згодом усі пошукові та дослідницькі роботи перервалися, а геологічні матеріали пошукових робіт, отримані до війни, були втрачені.

Після відновлення діяльності тресту в 1945 році знову розпочалися геологорозвідувальні роботи. Після створення Міністерства геології СРСР трест "Львіввуглерозвідка" був перейменований в трест "Львіввуглегеологія". Ефективна розвідка вугілля розпочалася в 1948 році, коли у Луцьку був організований трест "Волинськвуглерозвідка". Усі пошуково-розвідувальні роботи, розпочаті трестом "Львіввуглегеологія" на площі, розміщеній північніше від широти село Бубнів-місто Локачі, були передані тресту "Волинськвуглерозвідка".

Першою геологорозвідувальною партією цього тресту стала Лисичанська геологорозвідувальна партія тресту "Ворошиловоградвуглерозвідка" (начальник Олександр Живолуп ), яка зі своїм штатом 16 березня 1948 року прибула на станцію Володимир-Волинський. Вона була перейменована на Володимир-Волинську геологорозвідувальну партію (ГРП). Крім цього, трестом були створені Турійська, Торчинська, Брестська, Бубнівська і Любомльська ГРП, а також гідрогеологічна і геологічна партії при тресті.

Промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну розпочалося в 1949 році, коли Міністерством вугільної промисловості СРСР був організований Державний трест "Укрзахідшахтобуд" у м. Володимир-Волинський. А в 1950-1951 роках на детально розвіданих ділянках були закладені шахти №№ 1, 2, 3, 4 "Нововолинські". В 1952 році розпочато будівництво шахт на Межирічанському родовищі (шахти №№ 1, 2, 3 "Великомостівські"), а в 1955 році - на розвіданих ділянках Забузького родовища (шахти №№ 1, 2 "Червоноградські".).

Після виконання основного обсягу геологорозвідувальних робіт в басейні Володимир-Волинська ГРП увійшла до складу Волинської комплексної ГРП і підпорядковувалася тресту "Укрвуглегеологія" (м. Дніпро). За чотири роки Волинська комплексна ГРП була підпорядкована Львівському Раднаргоспу, а з квітня 1961 року - комбінату "Укрзахідвугілля".

У 1965 році вона перейшла в підпорядкування Головгеології Мінвуглепрому УРСР. Великий організаційний внесок в становленні, виконанні геологічних завдань Володимир-Волинської ГРП і Волинської комплексної ГРП внесли начальники Олександр Живолуп, Петро Сабелькін, Володимир Буртовий, Володимир Воронін, головні інженери Віра Шпакова, Микола Тимошенко , Василь Єршов, Ілля Ізмалков, Бенедікт Попель, старші геологи Катерина Кашеварова, Сергій Храпкін, Клавдія Коретнікова та Василь Світличний.

На базі Волинської комплексної ГРП і геологічних служб трестів "Нововолинськвугілля" і "Червоноградвугілля" у липні 1967 року створено Львівсько-Волинське управління шахтної геології, розвідувального і технічного буріння, яке було підпорядковане тресту шахтної геології і технічного буріння МВП УРСР (м. Донецьк). (начальник Володимир Селінний, головні інженери Борис Джум, Ярослав Пастух).

У часи ведення масштабних розвідувальних робіт на вугільних теренах Західної України у штаті експедиції було понад сімсот працівників, десятки одиниць спеціалізованої бурової техніки, вантажні автомобілі тощо.

За наказом Міністерства вугільної промисловості УРСР у 1975 році управління було перейменовано у Львівсько-Волинську геологорозвідувальну експедицію. У лютому-листопаді 2006 року колектив геологів перейшов у Державне підприємство "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння", а з кінця цього ж року і до липня 2013-го геологи працювали у Державному підприємстві “Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція". У липні 2013 року колектив увійшов до складу ДП "Львіввугілля" як відокремлений підрозділ "Геологорозвідувальна експедиція".

У 2018 році колектив ГРЕ проводить режимні спостереження за станом поверхневих, грунтових та підземних вод гірничих відводів шахт для зведеного цільового звіту та бази даних про динаміку стану екологічного середовища Червоноградського геологопромислового району, складає звіти "Повторна геолого-економічна оцінка запасів вугілля" шахт "Степова","Лісова" та оформляє перемаркування вугілля балансових запасів відповідно з ДСТУ 3472:2017, надає шахтам висновки про очікувані припливи води під час проведення очисних робіт в лавах, обстежує й ремонтує гідросвердловини.

З лютого 1997 року колектив ГРЕ працює під керівництвом досвідченого інженера Романа Ровицького, який координує роботу фахівців та вирішує численні організаційні питання. Головний інженер Борис Сірий забезпечує виконання польових робіт з буріння гідрогеологічних свердловин для потреб шахт у воді, тампонажі старих свердловин перед підробкою їх гірничими роботами з метою запобігання прориву води у виробки.

Я працюю у ГРЕ з 1967 року, починав як технік-геолог, потім став дільничним геологом, начальником геологічної дільниці, а останні 18 років працюю головним геологом. Камеральні роботи з аналізу та узагальнення результатів розвідувальних робіт для складання геологічних звітів виконує геолог Лариса Грищенко. Побудовою графічних матеріалів до геологічних звітів займається Ольга Сидор.

Давно працює в ГРЕ інженер з організації нормування праці Тетяна Чемерис. Головою профспілки організації є Надія Гашинська. Машиністи бурової установки Михайло Цимбалюк, Сергій Бойко та водій Леонід Бохотниця за допомогою спецтехніки виконують буріння свердловин для води, а також повторний тампонаж старих геологорозвідувальних свердловин та ліквідаційне тампонування недіючих гідрогеологічних свердловин.

Наразі ГРЕ - це єдина організація Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в регіоні, що виконує специфічні геологічні та гідрогеологічні роботи на полях діючих шахт та їх резервних блоків, проводить режимні спостереження в зв'язку з ліквідацією шахт для оцінки еколого-гідрогеологічних наслідків закриття вуглевидобувних підприємств на довкілля. В 2017 році складено і проведено захист в ДКЗ України геологічного звіту з геолого-економічної оцінки запасів кам'яного вугілля поля шахти "Червоноградська" ДП "Львіввугілля". На даний час завершується складання аналогічного звіту по шахті "Степова".

Микола КОРОЛЬ,

головний геолог

Геологорозвідувальної експедиції ДП "Львіввугілля"

НА ЧАСІ РОБОТА З КАДРОВИМ РЕЗЕРВОМ

admin — Thu, 29 Mar 2018 07:55:20 GMT

На виконання наказу ДП "Львіввугілля" №26 від 31.01.2018р. з 1 березня розпочалося навчання в школі кадрового резерву на заміщення посад начальників вуглевидобувних та прохідницьких дільниць. Заняття триватимуть до 31 березня. Групу керівників і спеціалістів шахт привітав т.в.о. генерального директора держпідприємства Олег АКІМОВ.

Кожна організація, в тому числі й вугільне підприємство, яка планує своє подальше функціонування, повинна мати необхідні людські ресурси для подальшого виконання завдань, що передбачені Програмою розвитку. Персонал, своєю чергою, є одним із найважливіших чинників у плані перспективи і, звісно, потребує підготовки та вдосконалення фахових знань і навиків. Виходячи з цього, у ДП "Львіввугілля" проводяться навчання інженерно-технічних працівників. Протягом березня група спеціалістів шахт,з відривом від виробництва, що володіють здатністю до управлінської діяльності, проходить кваліфікаційну підготовку у школі кадрового резерву. Рішення про включення до складу резерву, в який увійшли заступники та помічники начальників дільниць з видобутку вугілля та проходки, гірничі майстри та прохідники, приймалося безпосередньо першим керівником вугільного підприємства. Загалом слухачами школи стали 24 чоловіка.

При відборі кандидатів у резерв враховувались не тільки загальні, а й професійні вимоги, яким повинен відповідати керівник, бралося до уваги те, як людина справляється з поточною роботою, її бажання до самоосвіти та самовдосконалення, своєчасність виконання виробничих завдань.

Спеціалістами держпідприємства була розроблена загальна програма навчання, яка включала теоретичну підготовку - відновлення та поповнення знань з окремих виробничих питань, а саме: геолого-маркшейдерського забезпечення вугільного виробництва, технології вуглевидобутку та підготовки виїмкових дільниць і очисних забоїв, використання шахтного транспорту та поверхневих комплексів. Слухачі ознайомилися з тим великим обсягом обов'язків, котрі покладені на енергомеханічну службу, та служби якості вугілля і продуктів його збагачення, охорони праці та навколишнього середовища, техніки безпеки на вугільних підприємствах і правового забезпечення діяльності шахт. На думку фахівців, це теоретично серйозне знайомство з вугільним підприємством, адже майбутній керівник зобов'язаний знати технологію виробництва, бути обізнаним у тому, як працюють ПАТ "Львівська вугільна компанія", Вантажно-транспортне управління та як і де відремонтувати необхідну техніку для роботи на копальні. Форма контролю - складання іспитів.

Лекторами-викладачами виступили провідні спеціалісти держпідприємства, які й провели теоретичний курс навчання з питань виробничої діяльності вугільних підприємств. Щодо практичних занять, то вони відбувалися на шахтах ДП "Львіввугілля", відвідали майбутні керівники шахтних дільниць й копальню №10 "Нововолинська", Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний загін та Нововолинський ремонтно-механічний завод.

По закінченні теоретично-практичного курсу екзаменаційна комісія об'єктивно оцінить рівень знань слухачів. Результатом стане отримання кваліфікаційних посвідчень про закінчення навчання.

Лариса ГУМЕНЮК

ШВИДКІ МЕТРИ ПЕРЕДУЮТЬ ПОВНИМ СКІПАМ

admin — Thu, 29 Mar 2018 07:52:30 GMT

Одним із найрезультативніших прохідницьких колективів серед шахт ДП "Львіввугілля" є дільниця підготовчих робіт №1 шахти "Степова", яку півтора роки тому очолив Андрій ПАШКУЦЬКИЙ. Результати роботи цього колективу дозволяють згадати призабуте вже словосполучення "швидкісна проходка".

Починаючи з листопада минулого року, гірники прокладають щомісяця 130-140 м гірничих виробок. Як стверджує начальник дільниці, рецепт успіху - тактика передбачення труднощів та збалансована команда фахівців.

- Комбайн КСП-32, яким з осені прокладаємо 142 конвеєрний штрек, 2004 року випуску, працює без капремонту, - розповідає Андрій Михайлович. - Звісно, окремі вузли відновлювалися на Нововолинському РМЗ та силами мехцеху, проте не можемо тішити себе ілюзіями, що увесь штрек техніка відпрацює без ремонту. Механік дільниці Василь Кореньовський акцентує на тому, щоб на заміну були вже зібрані окремі вузли механізмів - редуктора, домкрати, вали тощо. Це значно зменшує термін ремонту - замінити цілий зібраний вузол оперативніше та раціональніше, ніж у шахті проводити діагностику, шукаючи, що саме вийшло з ладу, розбирати та замінювати якусь деталь. Таким чином, скорочуємо ремонт до зміни, максимум двох. Усі розуміють, що кожна година на рахунку, у прямому вимірі: більше метрів - більший заробіток.

Так розмова перейшла до персоналу ДПР-1. Начальник впевнений, що зараз на дільниці оптимальний склад працівників. Це переважно гірники 30-35 років зі стажем роботи, що дозволяє їм називатися майстрами своєї справи.

- Нероб і "халявщиків" немає. Коли є відчуття ліктя та колективної відповідальності, усі проблеми вирішуються набагато швидше, бо усі сконцентровані на виробничому результаті, зацікавлені у достойному заробітку, - зазначає він. - Зараз просяться назад у забій навіть ті, хто звільнився у минулі роки, шукаючи кращої долі по світах. Проте дільниця укомплектована, у штаті 60 осіб: 30 прохідників, решта - ІТР, електрослюсарі, гірничі робітники.

…Як і у великому спорті, в шахті головне - командна гра. Є тренерський штаб - інженерно-технічні працівники, опорні гравці - бригадир та ланкові й учасники команди, кожен з яких відповідає за свою позицію. Сам Андрій Пашкуцький з шахтарської родини, отримав диплом інженера у Національному гірничому університеті (м.Дніпро) й влаштувався гірничим майстром на "Бендюзьку". Невдовзі у зв'язку із закриттям цієї копальні прохідницьку дільницю повним складом перевели на "Степову". Першим начальником, з яким довелося працювати, був Михайло Іваницький, потім Анатолій Медведюк. Коли ДПР-2 очолив Вадим Крась, його призначили помічником начальника. Від кожного чогось вчився - як суто технічним тонкощам, так і вмінню координувати роботу гірників. Прохідники - особлива каста шахтарської професії, першими віч-на-віч стикаються з примхами підземної стихії, загартовані тяжкою працею, з міцним характером, тому здобути авторитет було непросто…

ДПР-1 Андрій Пашкуцький приймав у 2016 році від Ігоря Юрківа, що зараз виконує обов'язки головного інженера шахти. Своїм досягненням, без якого не було б сьогоднішніх швидких метрів, молодий начальник вважає згуртований колектив. Усі працюють на своїх місцях. Бригадир Олег Койчадовський вміє організувати роботу, вчасно скоригувати за необхідності наряд, дійсно лідер у колективі. У першу ремонтну зміну ходить ланка Івана Мисака. Ланковий сам спраглий до роботи, й хлопці підібралися йому під стать, тому ланки Василя Ковальчука, Павла Дацика й Юрія Хомина упевнені, що зможуть "дати метри" на добросовісно перевіреному, справному обладнанні.

Добрій товариській атмосфері у колективі дільниці сприяє й відкрита позиція в.о. директора шахти Миколи Клюки, прагнення керівника бути у курсі найменших виробничих деталей. Щомісяця у нарядній відбуваються виробничі наради. Директор підсумовує результати минулого місяця, висловлює своє бачення на перспективу. Разом з робітниками аналізує "вузькі" місця та уважно вислуховує рацпропозиції. ІТР отримують конкретні завдання, й завжди знаходяться можливості, щоб вдосконалити робочий процес.

До кінця травня колектив ДПР-1 завершить прокладання 142 конвеєрного штреку, станом на середину березня залишилося ще 250 метрів, й почне проходити розрізну піч очисного забою. Лаву №142 із запасами 293 тис. тонн, довжиною виймального стовпа 635 м, потужністю пласта 1,35 м, прогнозованою зольністю 36,5% на "Степовій" планують розробляти з червня наступного року.

Марія ЛУЦЕНКО

На фото: (зліва направо) механік Василь Кореньовський, гірничий майстер Іван Муха, начальник ДПР-1 Андрій Пашкуцький та бригадир Олег Койчадовський.