- На якій ділянці зараз працюєте?

- Зараз монтуємо 438-му лаву (на час розмови з Сергієм Зубко - прим. авто­ра)- прок­ладаємо протипожежний трубо­провід, - відповідає він. - А загалом ми, ремонтники, працюємо там, де вини­кає нагальна необ­хідність. 

- Звідки ви родом і як прийшли на шахту?

- Живу у селищі Гірник. Мій батько бага­то років прослужив у гірничоряту­вальному загоні, потім працював на шахті "Межирічанська". Я пішов його дорогою. Якісь інші варіанти не розглядав - шахтарі таки завжди отримували непогану зар­плату, та й на державній роботі почува­єш­ся захищенішим, ніж у приват­ника. За­кінчив СПТУ-67,потім - два роки в армії і на шахту, учнем гірничого ро­бітника. При­йшов на "Відродження" і якось відразу добре затоваришував з колективом. Два роки пропрацював - обрали бригадиром.

На нашій дільниці працює 25 чоловік, начальник - Юрій Коляда. Ланкові Сергій Ляховець та Василь Турко - моя опора та мудрі вчителі для молодих робітників, як от Степана Були, що працює два роки. Зав­жди можна покластися на Василя Сайкевича та Андрія Скіру.

- Не роботою єдиною живе лю­ди­на… Розкажіть про свою родину.

- Моя дружина Світлана - працівник лазні на "Межирічанській". Вона народила мені на втіху двох дітей. Донечці Тетяні 10 років, школярка. А Володя, син, цього року закінчує дев’ятий клас і планує всту­пати в Червоноградський гірничо-еко­но­міч­­ний коледж. Так що наша шах­тарська династія продовжиться, - усмі­хається Сер­гій Зубко. - Напевне, така доля…

Марія ЛУЦЕНКО

На фото:(верхній ряд, зліва нап­раво) гірничий майстер Володи­мир Бойко, гірник підземний Андрій Скіра, електрослюсар Василь Сайке­вич, бри­гадир Сергій Зубко, ланковий Ва­силь Турко, начальник дільниці Юрій Ко­ляда; (нижній ряд, зліва направо) гір­ники підземні Віталій Рибчинський  та Юрій Уфімцев.