У цей день ми вшановуємо пам'ять покровительки гірників, велико­мучениці Варвари. "Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна!" - так оспівує свята Церква великий подвиг великомучениці, яка дивує і по сьогодні всіх нас своїми чеснотами: вірою і любов'ю до Господа Ісуса Христа, за якого віддала вона своє життя. Не випадково мощі Свя­тої Великомучениці Варвари знаходяться в Києві у Володи­мир­ському соборі. І одна частинка її мощей знаходиться в Червоно­град­ському соборі Св. Володимира.

 Варвара була рідкісної краси. Мала дуже ніжну душу. Батько-язичник дав їй багато служниць і рабинь, зробив її "кращою невісткою Римської імперії". Але вона жадібно шу­кала Бога і знайшла Його. Найважливіша риса характеру святої - внутрішня сила при зовнішній слабкості, впертість і наполегливість. Чого тільки з нею не робили: просили, переконували, погрожували, мордували, і врешті відрубали їй голову. Ця делікатна ніжна красуня-аристократка, а їй було лише 16 років, стояла на своєму, як казала: "Христос - Бог, і нема іншого". Справді, доля Святої Великомучениці Варвари на цьому світі мог­ла б здатися тяжкою, лихою і навіть ганебною. Але ця зневага і ганьба були тимчасовими, а нагорода і слава її вічні. Погляньте, минуло 16 століть, давно зітліли кістки її мучителів, а подвиг її за Хрис­та живе і світиться на всю Вселенну.

Невипадково важка праця шахтаря святою Христовою церквою віддана під опіку такій славній покровительці як Свята Варвара. Її характер - це характер шахтаря - впертість і наполегливість і тільки тоді резу­ль­тат наяву і вугілля іде на-гора, від якого тепло і світло, я­к ре­зультат добробуту. Минають ві­ки, змінюють одна одну різні те­чії думки та життя, зникають у глибині  століть славні колись іме­на, а слава шах­тар­ська, як і святих мучеників Хрис­тових, побожна пошана до їхньої пра­ці і пам'яті живе і житиме в на­роді навіки. Амінь!

Настоятель собору Св. Володимира

 м. Червонограда

 протоієрей Михайло ГНАТІВ