Ось таку мить відчув й Ігор Дах, колишній шахтар, поет, прозаїк з Червонограда. І як підсумок – видав збірку «Живу, як усі…» (Львів: Видавництво ТзОВ «Ініціатива», 2013. – 128 с.). Це книга вибраних поезій, які були надруковані в окремих збірках останніх років, у періодиці. Принагідно скажемо, що у творчому доробку Ігоря Даха добрих два десятки книг і збірочок для найменших читачів. Окремі вірші у виданні, яке щойно вийшло друком, подані в новій редакції, деякі друкуються вперше, бо з різних причин свого часу так і не дійшли до читача.

Поезія Ігоря Даха сповнена любов’ю до всього живого, сущого, до Людини, до України, отчого порога, роду-родоводу; у нього багато інтимної лірики, присвят друзям, побратимам, віршів на шахтарську тему, творів, адресованих дітям.

Про глибокий ліризм віршів червоноградського автора (хоча він має дві Малих Батьківщини – рідну Жовківщину, де народився, і шахтарський Червоноград) свідчить те, що багато з них покладено на музику Василем Сторонським, Марією Прокопець, Ольгою Голузинець, Кузьмою Смалем, Зеновієм Стебельським, Анатолієм Щуриком, Тарасом Васильком, Світланою Холявінською та іншими композиторами.

Ігор Дах стверджує:

 «Живу, як усі, я на світі,

В своїм горобинім краю.

За щастя його у одвіті,

За усмішку теплу твою…».

Але це не зовсім так, бо поет завжди живе чужим болем. І кожна людина (поет, митець, тесля, шахтар…) має свій хрест-ношу. Однак тільки поет може сказати про неї по-особливому:

«Несу свій хрест, а він – важкий,

Під ношею підкошуються ноги;

- Невже ти Вірою слабкий? –

Спитав Господь. – Щасливої дороги!».

Передмову «Тепле сонце поезії» написала до збірки Надія Олемар, член Української асоціації письменників.

Книга ілюстрована фотографіями, копіями дипломів, почесних грамот багатьох літературно-мистецьких конкурсів, у яких Ігор Дах ставав призером, лауреатом, а ще – копіями грамот-подяк за активну літературну діяльність, популяризацію рідного слова, духовності, культури.

Читачі ж чекають від Ігоря Даха нових творчих злетів, нових збірок!

Тарас ЛЕХМАН