У травні цього року, готуючись до вступної кампанії-2012, понад 200 гір­ників звернулися у відділ кадрів ДП "Львіввугілля" за довідками про понад 15-річний підземний стаж, щоб їх діти змог­ли вступати у коледжі та виші поза конкурсом.

Серед них  був і електрослюсар п'я­то­го розряду шах­ти "Відрод­жен­ня" Пет­ро Бро­дюк.

- Моя дочка На­дія - дівчи­на серйо­зна й поставила собі за мету здо­бути осві­ту, по­в'язану з видавничою справою. Ми дізна­лися, що у Ль­во­ві при Українській ака­демії друкар­ст­­ва є полі­граф­ічний ко­ледж, куди можна всту­пи­ти піс­ля 9-го класу. Співпало так, що станом на тра­вень 2012 року мій під­­­земний стаж склав 15 років і 2 міся­ці, тобто моя ди­ти­на згідно Закону "Про під­нят­­тя престиж­ності шахтарської праці" от­ри­­мала право вступити у ко­ледж поза кон­курсом. У ДП "Львіввугілля" я отри­мав від­повідну д­овідк­у, пішов на прийом до ди­ректора ко­лед­жу, який без вагань від­по­вів, що я можу не турбуватися - з та­ким до­ку­ментом моя Надія прак­тично вже пос­тупила.І справ­­ді - дочка склала ек­за­ме­ни і її прізвище було пер­шим у списку майбут­ніх студен­тів. До речі, обрала донька прес­тиж­­ну спе­­ціа­ль­ність "Видавнича спра­ва та ре­да­гування", конкурс на яку був най­біль­шим. А за умо­ви, що Надійка успішно про­в­читься 3,5 роки у колед­жі, вона зможе пе­­ре­йти на нав­чання в ака­демію дру­карства і таким чином здо­бути вищу освіту.

Також до редакції завітав і фе­льд­шер Львівсько-Волинського воє­нізованого гірничорятувального загону Петро Се­менюк:

- У гірничорятувальній службі я пра­цюю вже понад 16 років. Оскільки беру учас­ть у ліквідації аварій у шахті, то маю підземний стаж. Я знав, що є така норма Закону, але в тому, що моя донька Уляна мо­­же вступити у престижний вуз поза кон­кур­сом завдяки моїй довідці з нашого від­ділу кадрів, сумнівався.

Однак нині моя Уляна - студентка фа­ку­­ль­тету "Лікувальна справа” Львівського дер­жавного медичного університету ім. Да­нила Галицького. Вона, маючи високі бали ЗНО, вступила до вишу поза конкур­сом. І, при­їхавши до своєї дитини на по­святу в студенти (на фото), я пе­реко­нався, що усі ризики моєї професії були недаремні, й держава таки віддячила мені.

Марія ЛУЦЕНКО