09:50 40 РОКІВ У ШАХТІ | |
60-річний ювілей від дня народження відзначив заслужений шахтар України, начальник вуглевидобувної дільниці №1 шахти "Червоноградська" Іван ПЛЕШИНЕЦЬ.
Вільного часу в нього практично не буває. Постійно в роботі, у клопотах, у вирішенні поточних і перспективних завдань. Бо працює Іван Юрійович там, де важче, де більше відповідальності. Та й наша зустріч відбулася не з першого разу: було не до інтерв'ю. Дільниця завершувала монтаж нової 439 лави. А у такій ситуації, а іще коли бракує обладнання, начальник і бригадир, днюють і ночують в шахті. Адже першій дільниці ніхто не створював і не створює особливих умов. Свої тонни, тисячі тонн гірники заробляють потом, мозолями, інженерною думкою. Чи шкодує Плешинець, що обрав шахтарський шлях? Аніскільки! Більше того - пишається своєю роботою. - А як все починалося? - цікавлюся в начальника дільниці. - Обернутися назад,-тепліють очі в Івана Юрійовича,- то й для мене цікаво: чи так прожитий відрізок життя, як хотілось, мріялося. І, знаєте, не знаходжу нічого, що можна було б, як у тій кінострічці, ножицями відрізати. Іван Плешинець - шахтар у другому поколінні. Його батько у 1956 році приїхав із Закарпаття освоювати Львівсько-Волинський вугільний басейн. Відтак віддав 35 років свого життя копрам. Сам же Іван Юрійович почав утверджувати себе в шахтарській справі після закінчення Червоноградського гірничого технікуму. Відтоді, як вперше Плешинець-молодший спустився в забій, минуло понад сорок років. Літа уже вибілили його голову. За цей час на копальнях "Бендюзька", "Зарічна", "Степова", а з 1983 року на "Червоноградській" він пройшов справжню академію гірничого мистецтва: від гірника очисного забою до заступника директора шахти з виробництва. А в 2001 році Плешинця призначають начальником вуглевидобувної дільниці. Тодішній директор шахти Віктор Шайтан був лаконічний: - Там сьогодні важко, потрібна твоя допомога. Іван Плешинець не звик ховатися від труднощів. Тільки й сказав: - Треба, так треба. На новій посаді сповна розкрився його талант як керівника. Не відразу, а з часом справи на дільниці пішли по висхідній. Нині вона служить маяком, орієнтиром для інших шахтарських колективів ДП "Львіввугілля". Тут народжуються і проходять випробування передові методи праці, які поширюються на багатьох вугільних підприємствах басейну, а бригада з першої дільниці неодноразово ставала членом галузевого клубу "бригад-тисячотонниць", достроково виконує річні завдання. Прийшло визнання і до начальника дільниці. Він повний кавалер знаків "Шахтарська слава", двох знаків "Шахтарська доблесть", нагороджений грамотою Міністерства енергетики та вугільної промисловості, заслужений шахтар України. Під керівництвом Івана Плешинця, кожен з гірників збагнув глибинну суть заповіді "ділись вогнем", яка стала сенсом шахтарського братства на дільниці.Що забезпечує успіх гірникам? - Насамперед організація праці,- розповідає головний інженер підприємства Олександр Жирій. -Вона ставить кожного працівника дільниці саме на те місце у складному циклі вуглевидобутку, де він показує себе з найкращого боку. І в цьому заслуга саме Івана Плешинця - одного з найкращих начальників вуглевидобувних дільниць галузі. У червні Іван Юрійович відзначив ювілей. Його вітали на роботі, вдома, і просто на вулиці. Та найбільше розчулили теплі слова в.о. генерального директора ДП "Львіввугілля" Петра Солонинки. - Адже з Петром Іляриновичем ми працювали на "Червоноградській", як кажуть, не один пуд солі з'їли. Попереду у життєвій дорозі Івана Плешинця ще буде чимало трудових здобутків і особистих радостей. Бо ж літа не біда, коли душа молода.
Володимир ЗІНЧЕНКО
На фото: (зверху) Іван Плешинець; (знизу) гірники вуглевидобувної дільниці шахти "Червоноградська”. | |
|