Перші свої записи у трудовій книжці після закінчення Червоноградських гір­ничо-економічного коледжу та гірничо-будівельного ліцею випускники от­римують на шахтах ДП "Львіввугіл­ля". Здо­бувши в навчанні теоретичні знання,во-ни закріплюють їх на практи­ці у ла­вах та забоях.

Гірничий майстер вуг­левидобувної дільниці №3 шах­ти "Великомостівська" Ігор РОМАН­ЧУК піс­­ля закінчення колед­жу поповнив молоді ряди вугільного підприємства.

- Я  виріс у шахтарському місті та в шахтарській сім'ї, тому й обрав працю у копальні, - розповідає Ігор. - Мій дід багато років віддав шахті №5 "Великомостівська", а батько - "Великомостівській". Мама Оль­­га Василівна довгий час працювала у від­ділі технічного контролю шахти "Заріч­на". І я теж став шахтарем. Закінчивши у 2014 році коледж за спеціальністю "Під­зем­на роз­робка корисних копалин", почав теорію за­стосовувати на практиці. Розпочинав гір­­ником підземним, був в.о. гір­нич­ого май­с­тра, а коли перевівся із діль­ниці МДГО на вуглевидобувну, став гірничим май­ст­ро­м. Тут під керівництвом на­­чальника Ана­то­лія Пото­пи та бригадира Андрія Солдата я набу­ваю не­обхідний ме­ні робітничий досвід. Мій мо­лод­ший брат Роман теж працює на цій шахті гірником під­земним, а дру­жина Наталія - медсест­рою в оздо­ров­ниці для шахтарів "Ровес­ник".

- У мої обов'язки, як гірничого майстра, вхо­дить розставити людей по робочих міс­цях, забезпечити їх необхідними інс­тру­мен­тами для роботи, перевірити перед початком зміни, чи немає порушень правил тех­ніки безпеки та контролювати хід вико­нан­ня наряду, - додав Ігор.

Цей високий та стрункий юнак здо­бу­ває вищу освіту в Національному гірни­чому університеті міста Дніпра на гірни­чому факультеті за спеціальністю "Гірни­чий інженер".

Позитивно про молодь на шахті, а, зок­рема, на вуглевидобувній дільниці, відгу­кується начальник Анатолій Потопа.

- Молодь, яка приходить на підприєм­ства - на­ші наступники, - каже Анатолій Франкович.- Ігор Романчук - перспективний хло­пець, має хист до роботи, цікави­ться нею.Трохи бракує досвіду, але ми всі ко­лись були початківцями. Мені приємно,що на дільниці є кілька гірників, які продовжу­ю­ть здобувати освіту у вишах, і адмініст­ра­ція шахти їм всіляко сприяє. Я вірю, що са­ме за та­кими юнаками, що прагнуть ося­гнути і тео­рію, і практику гірничого фа­ху, май­бут­­нє нашого вугільного регіону.

Ігор ЙОСИПІВ

 На фото (зліва направо): шахтарська родина Романчуків - батько Петро Васильо­вич, дружина Наталія, гірничий майстер Ігор Романчук та мати Ольга Василівна.