З давніх давен місія медичної сест­ри заключалась у наданні допо­моги всім, хто  звертається  до  людей  цієї про­­­фесії. Терпіння, чуйність, милосер­дя, співчуття - це ще не весь пе­­релік ду­ховних якостей медичних пра­­ців­ників.

Юлія БИКОВА, завіду­вачка мед­пунк­том шахти "Лісова" впевнена,що робота не з легких, ад­же пацієнти бу­ва­ють різні. Однак, як приємно чути слова подяки від лю­дей, яких медпра­цівники врятували від болю чи прос­то полегшили його.

 У  шахтному  медпункті  працюють 15 жінок, серед них поверхневі медсест­ри - Ярослава Москович, Марія Вишумір­ська, Олександра Скляренко, за плечима яких не одне десятиліття роботи в ме­дицині. Вони досвідчені спеціалісти, до­помагають новеньким медсестрам опа­новувати професію. Поруч з ними Ната­ля Харчук та Галина Тарасюк (вона пе­ре­йшла з "Візейської" три роки тому). На­дають невідкладну допомогу в шахт­них глибинах підземні медичні праців­ниці Олена Олійник, Ольга Карпів, Ната­ля Скробач, Ірина Левочко, Наталя Ка­чур, Марія Дволітко. І всі вони мають доб­ре серце (у такій професії інакше не можна), ставляться до людей з розумін­ням та повагою.

Свої обов'язки медсестри виконують профе­сійно та добросовісно. Їх пова­жають і довіряють своє здоров'я шахтарі, які ніжно називають медпрацівниць сест­рами милосердя за їхнє бажання допо­могти, адже гірники, як і воїни на полі бою, тільки  на вугільному  фронті, у ви­пад­­ку  гострої   необхідності  отримують до­­помогу від людей у білих халатах. До мед­працівниць звертаються з різними скаргами: мікротравмами, головним бо­лем або проконтролювати артеріальний тиск, чи просто за консультацією з при­воду того чи іншого захворювання, адже ос­нов­ним завданням роботи медпункту на підприємстві є надання першої невід­кладної медичної допомоги при травмах, отриманих працівниками на ви­роб­ництві, та раптовому погіршенню стану здоро­в'я, а також профілактичні заходи. Якщо вірити статистиці,торік відві­ду­ва­чами ша­хт­­ного  здоровпункту  були  бли­зько трь­ох тисяч  людей (впер­ше та пов­тор­но), як шахтарів, так і меш­канців навко­лиш­­ніх сіл, які отримали ква­лі­фі­ковану до­помогу чи пораду від праців­ни­ків затишного пункту швидкої допо­мо­­ги шахти "Лісова".

- Перед кожною робітничою зміною, як і на кожній шахті, - розповідає завіду­вачка Юлія Бикова, яка на шахті 17 років, з них два на цій відповідальній посаді,-чергова медсестра щодня проводить не­об­хідні обстеження машиністів під­йому, електровоза, гірничовиймальних машин, водіїв на алкотест та вимірює рівень артеріального тиску. Якщо норми підвищені - спуск  у  забій категорично заборонений. Звісно, діагноз можна ос­кар­жити у міських чи районних лікарнях, однак обов'язковою умовою є присут­ність представника адміністрації шахти.

Минулоріч  медпрацівниці поверхні свою долю праці внесли у надання допо­моги шахтарям, які отримали складні травми у підземці. А невідкладна поміч постраждалим , насамперед, у підземно­му медпункті.

На шахті щосереди веде прийом лі­кар-терапевт Ганна Козюк. Саме вона надає медичні поради та кваліфіковано призначає лікування, а вже медсестри, при бажанні пацієнта без відриву від виробництва, виконують приписи лікаря. Я зустрічала людей, для яких ця профе­сія  є  справою  їхнього  життя  і  зі всією від­­­повідальністю можу  стверджувати, що до честі медперсоналу шахти, роботу свою вони виконують виключно і бездо­ганно. Про це свідчать добрі слова вдяч­ності від тих, хто звернувся у медпункт.

  - Здоровпункт забезпечений всіма необ­хідними медикаментами, - продов­жує завідувачка. - Відремонтовані кабі­не­ти сестринської, маніпуляційної, функ­ціо­нує, в разі потреби, реаніма­ційна. До цього докладає зусиль і стави­ться з ро­зу­­мінням директор копальні Ігор Дзік. На­­­разі залишається необлаш­тованим фіз­кабінет, а шахтарям вкрай потрібні ін­га­лятор та  спеціальні апарати СНІМ і ульт­­ра­ви­со­кочастотної терапії для про­ве­­дення фізіотерапевтичних процедур, адже у людей цієї професії найбільш вра­з­ливі ди­хальні шляхи та кістково-м'язева система.

Юлія Володимирівна налаштована оп­тимістично і сподівається, що для ву­гіль­ників все ж настануть кращі часи і по­треби шахтного медпункту будуть за­до­­волені. А наразі люди в білих ха­латах продовжують наслідування одного із за­повітів легендарної Флоренс Най­тин­гейл, сестри міжнародного  мило­сердя та громадського діяча Великобританії  ХІХ століття, яка добровільно присвя­тила своє життя догляду за хво­рими та пораненими, - "завжди потрібно робити все, що під силу медсестрі, аби підтри­му­вати та підвищувати профе­сійний рівень" і тримають у своїх руках найцінніші ключі від здоров'я всіх, без винятку,лю­дей. А звідси й риторичне за­питання:"Чи відшукаєш роботу, важ­ливішу від цієї?".

До слова. Того дня, коли я зна­йо­­ми­лася з медпрацівницями здоров­пункту шахти "Лісова", за незначною медичною допомогою звернувся Ва­силь Кремінець, учень електрослю­саря під­земного вуглевидобувної ді-ль­ни­ці. Цей  привітний  хлопець ми­нулого року за­кін­чив Червоноград­сь­кий  гірни­чо-еко­но­мічний коледж, за ске­руван­ням ДП "Ль­вів­вугілля" влаш­ту­вався на копальню і вже півроку зна­йо­­ми­ть­ся із шахтарською профе­сією, здобу­ваючи практичні на­вики. У цьому йому на дільниці допомага­­ють старші за професією.

 - Наш Галицький край вугільний, і доля у мене шахтарська, - сказав під час розмови Василь. - Можливо у май­бутньому продовжу навчання у виші, а наразі набуваю робітничого досвіду, аби зрозуміти всю суть праці гірників.

Лариса ГУМЕНЮК

На фото (зліва направо): завіду­вач­ка медпунктом Юлія Бикова, чер­го­ва мед­сест­ра  поверхнева  Ярослава  Москович та учень електрослюсаря під­земного  вуг­ле­­видобувної дільни­ці Василь Кремінець.