Знайомтесь: Олег Дмитрук, ма­ши­ніст електровоза підземного шахти "Ве­ли­комостівська". Середнього зрос­ту, ши­рокий в плечах. Відкрите облич­чя, привітний погляд. На піджаку наг­о­ро­ди: "Шахтарська слава" трьох ступенів і знак "Заслужений шахтар Ук­раїни".

 Він належить до гірників середнього покоління. На шахті "Великомостівська" уже чверть віку. Робота для нього в ра­дість. Начальник дільниці шахтного транс­порту Андрій Лата каже:- На всьому чоловік знається. Має в руках хист.

Відтого й визнання. А тоді, 25 років тому, коли прийшов на шахту, що було за плечима у Дмитрука? Червоноградське профтехучилище №55, декілька місяців праці слюсарем на ремонтно-механічному заводі. Далі - служба в армії. Брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській атом­ній електростанції. - Там було не до весе­ло­щів, - згадує Олег Михайлович. - Робота вимагала не тільки сумління, а й мужності.

Загартований і змужнілий повернувся з армії в рідне село Увен, що у Радехів­ському районі. А потім не шукав легкого хліба. Вчорашній солдат зайшов у відділ кадрів шахти "Великомостівська" - друзі порадили звернутися.

А там: - Потрібні гірничі робіт­ники. Підеш? -Чому б ні? - відповів Дмит­рук. І тепер не шкодує, що так вчинив.

- У листопаді виповнилося 25 років, як я на шахті.- говорить Олег Михай­ло­вич,- вважайте, відзначив ювілей.

Починав гірничим робітни­ком, і по­тайки заздрив тим, хто водить підземні електровози. Якось біля кліті Дмитрука зустрів Михайло Шпудер з діль­ниці шахт­ного транспорту. - Чув, що ти хо­чеш до нас. Зайди до начальника. Пого­воримо… Так і вчинив. Згодом направили Олега в УКК на курси машиністів електро­воза підземного. А на шахті наставником став той же Михайло Шпудер, багато чого навчився й у Володимира Бараняка.

І ось уже 22 роки у машиніста елект­ровоза Олега Дмитрука підземні марш­рути на шахті "Великомостівська". Дос­тав­ляє матеріали та обладнання до очис­­них і підготовчих забоїв, а породу і вугілля до грузового ствола…

- Уявляєте,- ділився зі мною Олег,- під землею я наїздив уже 50 тисяч кіло­метрів, доставив до грузового ствола два мільйони тонн вугілля.

Нині Олег Дмитрук очолює ланку, на яку в начальника дільниці шахтного транс­порту Андрія Лати особлива надія. І лан­ковий, і його товариші Ігор Михальчук, Олег Шевчук, Ігор Гукалюк не підводять. - Наш електровоз,- кажуть хлопці, - працює як годинник.

Особливо напруженими були дні для машиніста електровоза, коли шахта вида­вала на-гора останні тонни вугілля в раху­нок 2012 року. І його ланка підтримала ударний ритм видобувників, які одержали право 2 листопада встановити новорічну ялинку у технарядній  "Великомо­стівської”.

Голова профкому копальні Ігор Гумен каже: - У колективі Дмитрука шанують: роботящий, людяний, дбає про дисцип­ліну, словом, людина на своєму місці.

Володимир ЗІНЧЕНКО