На  дільниці  з  ремонту  забійного об­ладнання шахти "Степова" працює двадцять два фахівця, й портрети 3-ох із них - начальника дільниці Ми­ко­ли Копотя, слюсаря-ремонтника Анатолія Богуша та електрослюсаря Андрія Хам­ляка прикрашають Дошку пошани копа­льні. Чим же так важлива для вугіль­ного підприємства ця дільниця?

Начальник дільниці Микола Копоть розповів, що силами колективу ДРЗО вико­нує­ться поточний ремонт і реставрація мас­лостанцій СНД-200, редукторів і при­водів конвеєрів СП-26, СП-202, лебідок ЛВД-34, ЛВ-25, ЛПК-10Б, ЛШМ, насосів ШН-50, 1В-20, а також у мехцеху виготовляє­­ться чимало деталей, що дозволяє істотно економити кошти.

- Як на поверхні, так і в  лаві ремонтує­мо комбайни РКУ-10, - зазначає в.о. меха­ніка дільниці Сергій Квасній. - Отримуємо зап­частини  і, фактично, самі заново зби­раємо цю гірничу техніку. Зараз ДРЗО за­лу­чена до демонтажу 133 лави - розби­раються комплекс, секції, стійки, домкрати, видаються на поверхню  та готуються до від­правлення на Нововолинський РМЗ. На початку жовтня відправлена перша пар­­тія. Після відновлення у заводських умо­­вах майстри дільниці самостійно укомплектують комплекс 2-КД-90 для роботи у новій 132 лаві.

У колективі дільниці молоді гірники мають можливість навчатися у визнаних майстрів-ремонтників. Для того, щоб  зро­зуміти, чому не працює механізм і як ефек­тивно його відновити, потрібен особливий технічний хист, підкріплений неабияким практичним досвідом. Таких фахівців ці­нують та поважають за талант вдихнути "дру­ге життя" у залізо. Бригадир ДРЗО Ми­­ко­ла Костельний на "Степовій" понад п'ят­надцять років. Через його руки пройшло, напевне,  усе  забійне обладнання. Нове на шахту  не  поступає  вже багато років, то­му "вузькі місця", техніки, що експлуа­тується, добре відомі. Вчасна профілак­тика та поточні ремонтні роботи - гарантія, що у най­відповідальніший момент не ста­не лава. Електрослюсар підземний Іван Когут - визнаний спеціаліст з ремонту ву­гільних комбайнів, Андрій Хамляк - фа­хівець з гідравліки, перебирає та віднов­лює кла­па­ни, маслостанції, турбомуфти, Анатолій Богуш - ремонтує у цеху приводи скребко­вих конвеєрів.

Електрослюсарі мають найвищий п'я­тий розряд, тому в них до­пуск до найсклад­ні­ших робіт. Їхні майстер­ні руки повер­тають у робочий стан машини та меха­нізми, що давно відслужили своє, віднов­люють або ж й виготовляють деталі, без яких неможливо уявити технічний бік підго­товки і ведення очисного фронту. Ба­га­то робіт виконуються у мехцеху, але час­то техніка, безпосередньо задіяна у про­хід­ницькому або очисному забої, вихо­дить з ладу, й працівники ДРЗО спускаю­ться у шахту для виконання аварійного ремонту. Якнайшвидше ліквідовуючи на місці по­лом­ку, тим самим заощаджують час і да­ють можливість вуглевидобув­никам та прохідникам  вчасно  виконати  планове зав­дання. Тому значення дільниці з ремон­ту забійного обладнання важко пе­реоці­нити-цей колектив тяжкою, проте по-сво­єму твор­чою працею щодня робить свій вне­сок у стабільну роботу копальні.

Марія ЛУЦЕНКО

На фото: (зліва направо) учень поверх­невого слюсаря-ремонтника Іван Чиншовий, електрослюсар підземний Володимир Заво­ротюк, в.о. механіка Сергій Квасній та гірник підземний Роман Синьовський.