Майже 50 років тому перші тонни вугілля видала на-гора шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля». За роки роботи колектив шахти відвантажив споживачам 27 млн. 207 тисяч 520 тонн вугілля, підземні скороходи проклали 231 тис. 680 метрів гірничих виробок. За цими цифрами сумлінна праця і ветеранів і нинішнього покоління гірників.

Будівництво шахти розпочалося у 1956 році, а 5 листопада 1963 року у її забої вперше спустились шахтарі. Запла­нована проектна потужність - 2000 тонн на добу, 600 тис. тонн на рік. Проте актив­не виділення газу метану стало на заваді продуктивній роботі. Довелося реконст­рую­вати систему вентиляції.

 Першим директором шахти був Микола Світ­лич­ний, який 12 років поспіль очолював колектив. Насправді щедрим став потік вугілля з надр "Лісової" лише у 70-х роках, коли її гірники щороку ви­давали на-гора по мільйону тонн твердого палива. А в 1973 році було перекрито проектну потужність вдвічі та досягнуто максимального річного видобутку в історії шахти  - 1 млн. 240 тис. тонн вугілля!

Славні часи "Лісової" тісно пов'язані з іменем бригадира ГОЗів  Володимира Гри­буна. Бригада Володимира Мефодійо­вича стала взірцем товариських взаємо­сто­сунків, справжнього шахтарського брат­ст­ва, а у такій атмосфері - найскладніші завдання під силу. Шахтарі намагалися максимально використовувати у роботі ме­ханізми, впроваджувати оригінальні технічні рішення, випробовувати гідро­фіковані комплекси КМ-87, КМ-100. Були визначені оптимальні варіанти нарізки лав з відробкою вугільних пластів так званим зворотнім ходом, проведена повна кон­веєризація підземного транспорту. В умо­вах підвищеної концентрації метану, не­­стійкої покрівлі, наводненості техніка часто підводила. Для оптимізації роботи ме­ханізмів робітниками бригади Грибуна втілено понад 20 раціоналізаторських про­позицій. На початку липня 1973 року шахти басейну облетіла радісна звістка: комп­лексна бригада робітників очисного забою Володимира Грибуна за добу видобула 3098 тонн палива! Відтоді нові трудові перемоги: бригада першою на Львівщині протягом року перевершила півмільйон­ний рубіж з вуглевидобутку. На пенсію Герой Соцпраці Володимир Грибун пішов у 1994 році. Багато разів встановлювали трудові рекорди також бригади Миколи Шаламая, Петра Атласа, Михайла Вла­дики… Євген Яловий понад 20 років був бригадиром прохідників і його колектив випробовував у роботі прохідницькі ком­бай­ни ПК-3 і ПК-9Р.

Але згодом гірники "Лісової" потрапи­ли в смугу невдач та проблем. Ускладни­лися гірничо-геологічні умови, довелося розробляти малопродуктивні високозольні пласти. 90-ті видалися для колективу під­приємства вкрай непростими. Важко да­валася кожна тонна вугілля, кожен метр проходки. І до середини 2000-х шахта пере­бувала у полоні мінусів. Ситуація змінилася у 2005 році з приходом до керівництва "Лісової" Ігоря Дзіка. Вихова­нець завзятого колективу шахти "Межи­річан­ська", з досвідом роботи технічного директора ДП "Львіввугілля", він зумів за рік переломити ситуацію. За допомогою ДП "Львіввугілля" колектив шахти було поповнено інженерно-технічними та робіт­ни­чими кадрами. На підприємство прий­шла молодь. Почала надходити нова гір­ни­ча техніка. Крок за кроком шахта по­вертала собі втрачені позиції: і ось вперше за 18 років копальня у 2006 році виконала річне завдання. Приємним є те, що відчувши смак до праці, колектив налаш­тований лише на високопродуктивну працю, і у 2008, 2009, 2010 та 2011 роках у грудні достроково виконував виробничі завдання з вуглевидобутку.

- Особливо старанно працюють у ці дні гірники вуглевидобувної дільниці, яку очолює Степан Грицак. У подальших пла­нах,- розповідає директор підприєм­ства Ігор Дзік,- вийти на щорічний видобу­ток 450 тисяч тонн. Для цього є багаті запаси вугілля у південному крилі шахти. Головне, що нинішнє покоління гірників, як колись за Івана Чуркіна та Володимира Грибуна, готове до більш інтенсивної праці, щоб підприємство вийшло на рентабельний режим господарювання.

За час роботи начальник дільниці під­го­товчих робіт Степан Захарко (бри­гадири Богдан Гайдюк та Василь Самсін) не один рік теж налаштовував колектив прохідників на результативну роботу. Його естафету про­довжує  теперішній  начальник  ДПР Олек­сандр Титюк.

У різні роки підприємство очолювали Микола Світличний (1963-1976рр.), Ста­ніслав Федотов (1976-1977рр.), Анатолій Побігайло (1977-1982рр.), Валентин Ко­зицький (1982-1984рр.), Олександр Гор­дієнко (1984-1988, 1991-1993рр.), Ва­лентин Солоненко (1988-1991рр.), Ра­віль Гафіулін (1993-1994рр.), Іван Гутий (1995-1996рр.), Микола Забалов (1996-1998рр.), Василь Махник (1998-1999рр.), Юрій Кунта (1999-2000рр.),  Анатолій Титюк (2000-2001рр.), Ігор  Пиляй (2001-2005рр.). Вже вісім років поспіль трудовий ко­лектив очо­лює Ігор Дзік, який має великий гір­ничий досвід, а у березні 2007 року головним інженером став Павло Прокопик.

Організація відпочинку та дозвілля шахтарів на порядку денному керівництва та профспілкових комітетів (Володимир Макарчук та Мирослава Кафтан). Щоб продуктивно працювати, треба й від­почивати. До послуг шахтарів база відпо­чинку "Вуглик" на Шацьких озерах, гур­то­житок, де проживають 160 чоловік. Ут­­римує шахта дошкільний заклад "Віно­чок". Для зручності робітників відновили роботу шах­тної їда­льні.

Вся діяльність підприємства зас­но­вана на безперечному пріоритеті духов­них цінностей. Центром духовного життя є образ святої Варвари, фігура якої вста­новлена в загальній технарядній. У пок­ровительки шахтарів перед кожним спус­ком на глибину 500 метрів гірники про­­сять милосердя та заступництва.

За роки роботи звання Героя Соціаліс­тичної праці удостоєно бригадирів Івана Чуркіна та Володимира Грибуна, началь­ника вуглевидобувної дільниці Степана Грицака нагороджено Грамотою Прези­дента України, повними кавалерами знаку "Шахтар­ська слава" стали 25 чоловік, зна­ку "Шах­тарська доблесть" - 5 чоловік.

Своєю наполегливою та добросо­віс­ною  працею  примножували  авторитет шах­ти "Лісова" Михайло Владика, Богдан Козій, Андрій Гнатів, Володимир Білобран, Мирон Мельницький, Євген Яловий, Віктор Єгоров, Володимир Макарчук, Володимир Вернигора. Продовжують гірничу справу Степан Грицак, Іван Троцько, Богдан Гай­дюк. Понад 35 років на шахті працюють Во­лодимир Скляренко, Людмила Хо­мен­чук, Ярослав Березовський, Ганна Яр­мола, Степан Цюпа.

За 50 років на "Лісовій" працювало близько 11 тисяч чоловік. На шахті вар­тують доброго слова служби та сотні пра­цівників, однак всіх згадати на шпальтах газети, на жаль, неможливо.

… Наближається півстолітній юві­лей. Що чекає шахту в майбутньому, як шах­тарський колектив буде долати підземні горизонти? Час покаже. А на­разі нехай покрівля буде міцною, а ву­гільні пласти твердими пластами удачі.

Лариса ГУМЕНЮК

На фото: колектив видобувної дільниці №1, начальник Степан Грицак (в центрі), бригадир Іван Троцько (перший справа).