Прохідник  ДПР шахти "Лісова" Ва­дим НАКОНЕЧНИЙ  серед  тих, хто  довів свій пат­­ріотизм не гаслами, а військо­вою міц­цю. Його мобілізували у 2014 році.

- Піти на схід добровольцем мене на­дихнули події на Майдані, - розпочав роз­мову Вадим Васильович. - Я не чекав по­­вістки, а сам поїхав у Сокальсько-Чер­во­ноградський ОРВК та записався добро­вольцем. Їхав, так би мовити, по дзвінку: вве­чері зателефонували, а зранку я вже був на полігоні у Яворові. Потрапив у 80-ае­ро­мобільну бригаду, через те, що стро­кову службу проходив у повітряно-десант­них військах. Після нетривалих навчань ви­рушили на схід України. Я там був гранато­метником. Вів вогонь з РПГ-7Д, РПГ-18 "Муха", РПВ "Джміль" на ураження на­земних цілей, броньованих засобів против­ника та придушення його вогневих точок. Побєда, Щастя, Піски  та  ін­ші  населені пунк­­ти Луганської області де й пройшла вся моя служба. Рідним ска­зав, де я, вже після трьох місяців мобі­лізації.

На шахті для нього придбали броне­жилет, каску та інші необхідні речі. Всього вистачало. Та найбільше, як зізнається Ва­­дим, дошкуляли перші осінні холоди, склад­но було звикнути до стійких морозів.

- За місяці, проведені на сході України спіл­кувався з місцевими жителями, допо­магав їм у побуті. Хоч вони і розмовляли росій­ською, та були налаштовані патріо­тично. Були й такі, яким байдуже чужий чи свій, а деякі здавали ворогові кожен наш крок, але попри все я побачив, що ми всі – захисники, єдині, - підсумував боєць.

Напередодні державного свята - Дня захисника України у ДП "Львіввугілля", на шахтах та допоміжних підприємствах вої­нів, які  виконували свій  громадянський обо­в'язок на Сході України, теплими сло­вами вітали керівники та представники держ­­підприємства. В цей день, вшановую­чи пам'ять захисників суверенітету краї­ни, до підніжжя меморіалу Героям Не­бес­ної Сотні та російсько-української війни і символічної могили повстанцям воїни по­клали кошики з квітами.

Ігор ЙОСИПІВ