За підсумками роботи року, що ми­нув, дільниця з видобутку вугілля шах­ти "Великомостівська" займає твер­ду тре­тю позицію. Напередодні  2018 року, а саме 30 грудня в четверту зміну, ко­лектив гірників виконав річний план - 255 тис. тонн вугілля на-гора.

 Дільницю очо­лює спеціаліст з май­же тридцятирічним досвідом ро­бо­ти у вугіль­ній галузі Анатолій ПО­ТОПА.

Успішно розпочав цей колектив і теперішній рік. Відпрацювавши 416 очис­ний забій по пласту "Межирічанський", гір­ники, не втрачаючи вуглевидобутку, перейшли у 417 лаву і сьогодні щодоби ви­дають із земних надр близько тисячі тонн твердого палива.

- У цій лаві ми почали працювати з листопада минулого року, - говорить Ана­толій Франкович, - запаси вугілля скла­да­ють 236 тис. тонн. І вже видобуто (станом на 15 січня) 55,5 тис. тонн. Гірники стабіль­но забезпечують навантаження на очис­ний забій. У листопаді відбудеться пла­новий перехід  на нижній горизонт у 114 лаву.

Цей згуртований колектив завжди на­магається вчасно виконувати як поточні, так і річні виробничі завдання. І, якби не форс-мажорні обставини, можливо торік з річним планом впоралися б значно ра­ніше, адже для цього були всі умови.

Нагадаю читачам, що до липня 2017 року шахтарі мали намір відпрацювати 116 лаву по Сокальському пласту та вий­няти 116 тис. тонн вугілля. Однак, не так ста­лося, як гадалося. У квітні різко усклад­нилися гірничо-геологічні умови - змінюва­лася потужність пласта, відбувалися ви­вали порід покрівлі на нижній та верхній сполуках лави, ускладнювали роботу лави й чисельні тектонічні порушення. Звісно, що за таких обставин, гірники не спромог­лися до кінця відпрацювати цей очисний забій. Разом із фахівцями ДП "Львівву­гілля" було прийняте рішення зупинитися та  у стислий термін підготувати 416 лаву із запасами 128 тис. тонн.  Спеціалісти як держ­підприємства, так і шахти були одно­стай­ними - для відновлення вуглевидобут­ку варто терміново здійснити перехід в ін­шу лаву. І, завдяки зусиллям колективу діль­ниці з монтажу-демонтажу гірничо­шахт­ного обладнання (начальник Мар'ян Ми­галь), на допомогу якому виступили двадцятеро чоловік з вуглевидобувної діль­ниці, через місяць тривалих робіт 5 травня пішло вугілля на-гора. Шахтарі у швидкісному режимі перейшли у 416 лаву та "вийшли" на встановлене завдання. Гірники "Великомостівської" ще раз до­вели, що шлях до успіху - це злагод­жена, командна робота.

Щоразу, коли ведеш розмову з на­чаль­ником вуглевидобувної дільниці, зас­луженим шахтарем України Анатолієм  Потопою, переконуєшся, наскільки керів­ник цінує та поважає свій колектив. Успіх, якого досягають гірники, тут поділяється нав­піл на всіх. Дільниця достатньо "моло­да" (працює 165 чоловік, з них за основ­ними професіями - 93): середній вік -35-40 років. Однак дефіциту в досвідчених і професійних  кадрах  немає. Про бри­га­дира, ланкових,машиністів гірничих виїм­­кових машин, гірників очисного за­бою, гірничих робітників, електрослю­са­рів начальник говорить зі щирою повагою, під­крес­люючи, що  на його думку, весь колек­тив заслуговує слів  подяки, адже зусилля­ми кожного у цілому виконується план. Це відповідальна громада, у якій не пра­цюють упів­сили, на кожному наряді керів­ник дільниці розподіляє завдання, які не­обхідно виконати всім, хто спускає­ться у за­бій. Безперечно, вони не бувають легкими, од­нак й нездійснимими теж.

Проте дільниця тримається на гірни­ках, які за шахтарськими плечима мають гірни­чий досвід і, звісно, успіх любої спра­ви залежить від людей, які її виконують. Торік з травня очолювати бригаду одно­дум­ців доручили  Григорію Гнатіву, який пра­цює у колективі з 2014 року, "працьо­виті та добросовісні хлопці"(так про них каже Анатолій Франкович) ланкові Роман Коляда, Ігор  Андрюхів, до  речі, у грудні ми­ну­лого року в день відзначення 60-річчя вугільного басейну Львівщини він отримав почесну Грамоту Кабінету Міністрів Украї­ни, Роман Сало та Роман Яструб, сумлін­но працює гірник підземний Павло Піскляк. Чудових спеціалістів виховав колектив, це - майстри з ремонту гідравлічної сис­теми механізмів-гірники очисного забою Тарас Іванців та Сергій Косяк, Олег Піск­ляк, Василь Шеремет і  Микола Ільчук. А від майстерності машиністів гірничих виїм­кових машин Романа Лисейка та Андрія Коль­чука цілком залежить робота виїмко­во­го комбайну. Напрочуд відповідальними є  механіки  дільниці  Юрій  Андрущак та Сте­пан Самсін, які завжди напоготові при­йти на допомогу своїм товаришам по забою, адже якісна робота механічної служ­би має неабияке значення для ефективної праці. Поряд  з ними можна назвати де­сятки інших гірників, які долучаються  до удосконалення організації праці, зміцнен­ня  трудової та  виконавчої дисципліни. І цей процес продовжується - досвідчені на­с­тавники навчають молодих робітників, які приходять на  дільницю, щоправда у випускників гірничих навчальних закладів ос­тан­нім часом активності у працевлашту­ванні у підземку поменшало. Сподіває­мось, що після підвищення заробітної пла­ти си­туація з молодим кадровим по­по­в­нен­­ням покращиться. З вересня 2015 року на діль­ниці почав працювати учнем гірника під­земного випускник Червоноградського гірничо-економічного  коледжу  Олег  Войті­хов­ський, який згодом пройшов навчання у Чер­воноградському УКК за професіями гірник підземний та електрослюсар під­зем­­­ний, за  цією спеціальністю він зараз і пра­цює. Робота Олегові до вподоби, свої обо­в'язки виконує добросовісно, щодня на­­бу­ваючи  практичних  навиків.

Декілька слів про технічний парк бри­гади вуглевидобувників. Комбайн 1ГШ-68 роз­почали експлуатувати з 2004 року і на те­пер він хоча й не новий, потребує постій­ного  поточного  ремонту, однак надійний. Ме­­­ханізований комплекс 2КМ-87УМН теж у використанні понад десять років, вже про­­йшов декілька капремонтів силами спеціалістів механічної служби шахти, а ре­монт гідравліки електрослюсарі дільниці проводять системно у підземці, аби вугле­ви­добуток був безперервним. Своє "дру­ге дихання" агрегат отримував й на Ново­волинському ремонтно-механічному за­во­ді. Звісно, дивлячись на ситуацію, по-тріб­ні переміни та нові підходи до вироб­­ни­цтва…

І насамкінець. Шахта-ветеран "Ве­ли­комостівська"- одна із найстаріших за "ві­ком" у  ДП "Львіввугілля". Вона  здана в екс­­плуатацію в грудні 1958 року і цьогоріч трудовий колектив відзначатиме ювілейну дату -  60-річчя  вугільного підприємства. Од­­нак, незважаючи на поважність, ву­гі­льне підприємство ще має змогу вести гір­ничі роботи, не зменшуючи обсяги видобутку твердого палива, адже загалом на шахтних полях залишилось близько 3,7 мі­льй­она тонн рядового вугілля.

                          Лариса ГУМЕНЮК

На фото: шахтарі з планом на-гора; (у центрі) директор шахти Андрій Куц, (тре­тій зліва) начальник вуглевидобувної діль­ниці Анатолій Потопа.