Якості вугілля, що видобувається із земних надр, і в подальшому відван­та­жується споживачам, приділяє­ться особлива увага. Структурними під­­роз­ділами Управління технічного контро­лю якості  вугілля і стандартів ДП "Ль­вів­вугілля" є відділи технічного контро­лю вугільних підприємств. На шах­ті "Сте­пова" ВТК очолює Денис ПОЛІ­ЩУК.

- Сьогодні на відділ технічного конт­ролю якості вугілля шахти покладено до­сить значний обсяг виробничих завдань. Звіс­но, є труднощі, які періодично виника­ють на виробництві, проте існує велика відповідальність за кінцевий результат, - розпочав розмову начальник відділу. - ВТК контролює якість вугілля, що видобу­вається та відвантажується споживачам. Це один із основних чинників, які визна­чають прибутковість шахти, економіку та цінову політику вугільного підприємства і впливають на вартість товарної вугільної продукції.

 - Денисе Олександровичу, якими  норма­тивними документами та мето­дич­ними  рекомендаціями  керується ВТК у повсякденній роботі ?

- Це, насамперед, Національні стан­дарти України - "Вугілля буре, кам'яне, ант­ра­цит, горючі сланці та вугільні брике­ти. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань" (ДСТУ 4096-2002) та "Вугілля буре, кам'яне, антрацит та  вугільні  брикети. Правила приймання за якістю" (ДСТУ 7493:2013). Ці стандарти поширюються на кам'яне вугілля крупністю кусків до 300 мм і встановлюють методи від­бору проб із потоку, з різного роду транспорт­них засобів та від палива, що знахо­диться на складі. Документи передба­ча­ють методи підготовки проб до лабора­тор­них випробувань і хімічного аналізу, правила приймання палива за якістю у поста­чальника та контролю його якості у спожи­ва­ча. Ще є інструкції та рекомендації, які регламентують роботу підземних праців­ників ВТК.

- Щодо виробництва. Скажіть, будь ласка, у якому  очисному забої шахтарі відпрацьовують вугільні запаси на сьо­год­нішній день та які основні показники якості видобутого вугілля ?

- Вуглевидобуток ведеться на глибині 530 метрів у лаві №138 по пласту n7н "Сокальський", середня потужність чистих вугі­льних пачок становить 1,32 м,  запаси вугілля по лаві на момент введення її в екс­плуатацію складали 249,5 тис. тонн.  Ста­ном на 01.02.2018р. залишкові запаси становлять  68,2  тис. тонн.  Орієнтовна  золь­ність вугілля з цього очисного забою коли­вається від 21 до 26%. Звісно, що кінцевий результат залежить від гірничо-геологічних умов, у яких доводиться працювати шах­тарям. У травні ця лава вибуває з роботи і, не втрачаючи вуглевидобутку, шахтарі перейдуть у підготовлену лаву №132, з якої планують видати на-гора 168,9 тис. тонн твердого палива. Які умови видобу­вання їх очікують, спрогнозувати важко,  однак попередньо можна назвати експлуа­та­ційну  зольність - в межах 25-30%. ВТК контролює, щоб її вміст не перевищував граничних норм, які щороку встановлюю­ться для  кожної шахти. На "Степовій" на 2018 рік це 43,9 % (з розбивкою по місяцях вона становить від 37,8% до 46,4%).

- Перевищення встановлених по­каз­ни­ків якості вугілля не дозволяє від­ван­та­жувати його як товарну продукцію безпосередньо споживачу…

- Не завжди вугілля, що видобуваєть­ся, може відвантажуватися споживачам на­пряму. Особливо це стосується вугілля, яке постачається на енергогенеруючі під­при­єм­ства, оскільки для цих споживачів вста­­новлені чіткі показники якості, які не мож­на перевищувати. Для того, щоб при­вес­ти у відповідність якість рядового вугіл­ля, його відправляють для переробки на ПАТ "Львівська вугільна компанія". Торік шахтарі відпрацювали лаву №133, у якій епізодично спостерігалися непрості гірни­чо-геологічні умови. Звісно, що з таких склад­них ділянок лави вугілля потребує збага­чен­ня. І такі випадки трапляються майже у кожному очисному забої.

Загалом у 2017 році було відвантаже­но на ПАТ "ЛВК" 44 777 тонн рядового ву­гіл­ля при загальному річному вуглевидо­­бутку 217 454 тонни. Після переробки на збагачувальній фабриці отримали кон­центрат, зольність якого склала 23,7% (з ву­гілля, яке відвантажено нашою шахтою) і цей продукт було відправлено на потреби енергетики.

- Відомо, що зниження зольності ву­гілля додає у скарбничку шахти відпо­від­ний прибуток. З якими показ­ни­ками "Степова" завершила поперед­ній виробни­чий рік ?

- Основними видами діяльності шахти є видобуток вугілля та відвантаження його безпосередньо споживачам чи на збагачу­вальну фабрику. Зольність та волога є ос­нов­ними показниками якості вугілля. Саме за ними й оцінюється вугілля, що надходить з шахти для потреб споживачів.

Згідно з наказом ДП "Львіввугілля" вста­новлюється договірна ціна на вугільну про­дукцію для поставки енергогенеруючим компаніям та іншим споживачам. Крім цього, застосовуються знижки або надбав­ки, коли фактична зольність та масова част­ка вологи не відповідають нормам. Чим кращі показники якості, тим вища ціна кож­ної тонни відвантаженого вугілля. На сьо­годні з надр "Степової" видобувається, від­ван­тажується та реалізовується якісне па­ливо, від якого й залежить прибуток. 2017 рік шахта завершила з "плюсом" - 26,9 млн грн до запланованого прибутку, врахо­вуючи, що після березневої аварії протягом двох місяців шахтарі не видобували вугіл­ля. А це вже додаткові кошти для розвитку підприємства.

- Робота у відділі технічного конт­ролю вимагає від персоналу наявності не тільки базових знань, а й розуміння процесів вуглевидобутку, збагачення та відвантаження споживачу…

- Беззаперечно, тут не працюють не­обізнані. Підготовкою фахівців робітничих професій служби контролю якості займає­ть­ся учбовий пункт шахти. Після теоретич­ного навчання персонал отримує право приступити до роботи з контролю якості вугіл­ля, що видобувається та відвантажує­ться. На сьогодні у відділі 11 чоловік. Це гірник підземний ІІІ розряду, який контро­лює процес вуглевидобутку безпосеред­ньо в очисних та прохідницьких забоях, від­бирає проби вугілля, а також зі стрічко­вих конвеєрів та вагонеток. Все це робить­ся для оперативного контролю та для от­ри­ман­ня результатів, яке вугілля очікуємо після підняття його на-гора. Поверхневі пра­­­­цівники - це чотири майстра контроль­них (поверхневих) і п'ять гірників ІІ роз­ря­ду, у службові обов'язки яких вхо­дить конт­роль якості вже видобутого вугіл­ля під час його завантаження у залізничні вагони, транс­портування по стрічкових кон­­веєрах на аварійний склад шахти, вони беруть участь у ситовому та фракційному ана­лі­зі вугілля, а також у спільному опро­бу­ван­ні вугілля під час виникнення спірних пи­тань у споживачів. Також відповідають за правильне та вчасне оформлення то­вар­них та інших проб, їхнє документа­льне офор­млення та відправку для ана­лізу до Чер­воноградської вуглехімла­бора­то­рії. Вони професійно виконують вимоги діючих державних стандартів.

У процесі формування проби викорис­то­вується машина МПЛ-150, звісно, не нова, однак свої функції виконує: змелює ря­дове вугілля до відповідного класу круп­ності, який підходить для формування проб, що відбираються згідно з норма­тив­ними документами та відправляються для лабораторних досліджень, звідки ми й от­ри­муємо остаточні дані щодо якісних по­казників нашого вугілля.

 Наразі для роботи бракує підземних робітників, однак існує критерій відбору  спе­ціалістів. Всі, хто тут працює, повинні бу­ти обізнаними з роботою вугільного під­приємства, розуміти технологію вироб­ницт­ва, вміти виявляти причини за­смі­чен­ня вугілля та вчасно усувати їх.

- Денисе Олександровичу, які  Ваші якості допомагають Вам очолювати від­­діл, у якому працюють переважно жінки?

- Працювати у відділі, основна частина якого жінки, одночасно приємно і непросто, оскільки, незважаючи на труднощі, які виникають, і непередбачувані ситуації, вар­то завжди пам'ятати, що до жінок треба ставитись з повагою та толерантністю. Хо­­­­ті­ло­ся б зазначити, що наша робота є до­­сить важка і напружена, через те, що вугіл­ля відвантажується цілодобово і прак­тично без вихідних. Однак працівниці на­шої служ­би відмінно справляються зі своїми обов'яз­ками. Ще мені допомагає те, що будь-які пи­тання у нас вирішуються ко­­лективно і  ко­жен розуміє, що саме на ньо­­му лежить від­повідальність за доруче­ну ділянку ро­боти.

Також завжди прагну нав­читися но­вому та удосконалити свої знан­ня. Без відриву від виробництва я отримав гірничу освіту у Червоноград­сь­кому  гірничо-економічному  коледжі, вже маючи вищу еконо­мічну освіту. На ВТК працюю три роки. Почав роботу з гірника під­земного, пізніше був переведений майс­т­­ром контрольним підземним, вико­нував обов'язки началь­ни­ка, а з серпня минулого року призначе­ний начальником відділу. Проте, для мене най­важ­ливіше - це пова­жати й згуртову­вати колектив, тоді й робо­та ладиться. Я дотримуюся "золотого" правила - "став­ся до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе…".                                                            

            Лариса ГУМЕНЮК

На фото:(зліва направо) колектив ВТК - начальник  Денис Поліщук; Мирослава Лев­ків, Ори­ся Ковальська, Сніжана Хірук, Окса­на Перер­ва, Любов Воловецька, Марія Мав­ко, Світлана Сафонова та  гірник підземний Роман Бордун.