23 січня в ДП «Львіввугілля» відбулася розширена прес-конференція зі спеціалістами держпідприємства. Представники ЗМІ регіону отримали достовірну інформацію про те, яка ситуація з вугільними підприємствами Львівщини сьогодні. Спілкувалися з журналістами  перший заступник генерального директора-технічний директор Олег Акімов та провідні спеціалісти апарату держпідприємства - директор з капбудівництва, інвестиційної діяльності та реструктуризації Ігор Купровський, головний інженер цієї дирекції Юрій Ключковський, помічник генерального директора з  питань взаємодії з органами влади, ЗМІ та зв᾿язків з громадськістю Микола Мисак, головний геолог Володимир Лазар, головний маркшейдер Андрій Голдаєв, начальник відділу оргструктур та реформування власності Лідія Саволюк.

-  Процес закриття шахт, що вичерпали запаси, є природнім, - сказав Олег Анатолійович. – Коли тільки розпочинається процес будівництва шахти, відразу ж визначається орієнтовний термін її експлуатації. У нашому басейні вже відпрацювали своє та ліквідовані шахти №1 «Червоноградська», №5 «Великомостівська» та «Бендюзька».  Про ліквідацію шахти  «Зарічна», а тим більше  шахти «Великомостівська» наразі не йдеться. Запасів на цих копальнях ще років на 5 роботи.  А, коли вугільне підприємство досягає такої межі, то згідно Постанови Кабінету Міністрів №939 від 27 серпня 1997р. проводиться підготовка техніко-економічного обґрунтування доцільності відпрацювання запасів шахти. Таке обґрунтування підготовлене по  «Зарічній» і зараз проходить відповідну експертизу.

Закриття вугільних підприємств – дуже складний процес, а на прикладі шахти «Візейська» можемо побачити, наскільки він ще й тривалий. Ще у 2005 році прийнято рішення про її ліквідацію, але й досі через податкові борги шахта не виведена зі складу ДП «Львіввугілля» у склад «Укрвуглереструктуризації». Всі витрати на утримання «Візейської» (а це 1,5 млн. грн. щомісяця),  яка багато років не видає вугілля, досі лежать на плечах держпідприємства, фінансовий стан якого і без того скрутний.

Детально проблемну ситуацію з виведенням шахти «Візейська» зі складу ДП «Львіввугілля» прокоментував помічник генерального директора з  питань взаємодії з органами влади, ЗМІ та  зв᾿язків з громадськістю Микола Мисак:

- Для ліквідації «Візейської» потрібне погодження трьох податкових органів – Державних податкових інспекцій м. Червонограда і Сокальського району  та спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у Львівській області. На жаль, податківці усіх рівнів через накопичені ДП «Львіввугілля» у попередні роки борги перед бюджетом потрібні нам дозволи не надають. Ми вже звернулися з цим питанням напряму в Державну податкову службу України і наразі очікуємо відповідь.

Технічний директор ДП "Львіввугілля" Олег Акімов детально охарактеризував нинішній виробничий стан держпідприємства:

-  Ситуація на сьогодні така: лише на шахтах «Степова» та «Лісова» є низькозольні пласти з якісним вугіллям, а решта шахт працює на високозольних пластах. На шахті «Великомостівська» підготовлені лави по Сокальському пласту, незабаром одну з них введуть в експлуатацію. Якщо обладнаємо технікою і решта лав, то шахта стане прибутковою. Про яке закриття може йти мова?! Оговталася від аварії і більш-менш стабільно працює «Межирічанська». На «Відродження» є оконтурені дві лави, але ще потрібно мінімум 2 млн. грн., щоб розпочати їх експлуатацію. Внутрішні резерви вичерпано. Тому проходка працює, а вугілля на-гора не йде. На шахті «Лісова» зараз йде на-гора низькозольне вугілля з лав №171 та №189. Дуже збитковою є шахта «Зарічна» - стара техніка та складні гірничо-геологічні умови даються взнаки, і тонна твердого палива з цієї шахти обходиться у 3,5-7 тис. грн. (притому, що середня ціна прибузького вугілля 1,5 тис. грн. за тонну). Шахта «Степова» мала б бути лідером, але запуск 134-ої лави з великими запасами палива профінансовано лише на 25 відсотків. Те ж саме і на «Червоноградській» - готова до експлуатації лава №561, але немає необхідної техніки. Потрібні кошти на обладнання. У нас є підготовлені кілька перспективних лав, але через брак техніки запустити їх до роботи власними силами ми не можемо.

До того ж збагачувальна фабрика ПАТ «Львівська вугільна компанія» знову зупинила роботу – борг за електроенергію, яку проплачує ДП «Львіввугілля» в рахунок оплати послуг із збагачення гірничої маси, сягнув 2 млн. грн. А цільових коштів на оплату держпідприємство з початку року не отримувало.  Взагалі проблеми  ЦЗФ носять і суто технологічний характер: потужності підприємства розраховані на переробку об᾿ємів гірничої маси, що в кілька разів перевищують ті 4-5 тис. тонн, які наші шахти видобувають щодоби. Тож збалансувати роботу фабрики вкрай складно. Отож, нині видобуту  гірничу масу усі шахти відвантажують на аварійні склади, де сумарно вже накопичилося 150  тис. тонн твердого палива. Добротвірська ТЕС, яка належить ПАТ «ДТЕК «Західенерго», відмовляється брати наше вугілля. І це проблема не лише місцева: усі 13 державних вугільних підприємств України мають проблеми з  ринками збуту гірничої продукції.  Вирішувати це складне і болюче питання треба на всеукраїнському рівні.

А адміністрація ДП «Львіввугілля», профспілки, місцева влада  зосереджують зусилля і наполягають на тому, щоб шахти працювали, робочі місця зберігалися, а наш вугільний регіон жив. Тому на пряме запитання журналістів: «Чи будуть закривати шахти у 2013 році?» перший заступник генерального директора-технічний директор ДП «Львіввугілля» Олег Акімов твердо відповів: «Ні!».

Марія ЛУЦЕНКО