Підземна  медсестра  здоровпункту шахти "Межирічанська" Наталія СІРКО цю гуманну професію обрала через те, що ще з дитинства зрозуміла, як важли-во допомагати людям, коли виникає в тому потреба.

   - У родині не було лікарів,- розпочала розмову Наталія Романівна.- То ж я для себе вирішила - буду медпрацівником. Закінчила Самбірське медичне училище, після якого мене було скеровано в сільську амбулаторію села Корчин Радехівського району. Після двох років там, я перейшла працювати медсестрою травматологічного відділення Червоноградської центральної міської лікарні. Це ще чотири роки, а вже останні сімнадцять працюю медичною се­ст­рою шахтного  підземного медпункту.

З різними скаргами на здоров'я звер-та­ю­ться підземні робітники. У разі не­об­хідності тут нададуть першу медичну допомогу, бо усіма медикаментами та пе­­рев'язочни­ми матеріалами адміністрація шахти медпункт у підземці забезпечила. Чималий професійний досвід медсестрі стає в при­го­ді під час читання лекцій пра­цівникам ко­пальні щодо профілактики ін­фекційних захворювань та наданні не­відк­ладної до­по­моги при виробничих травмах.

Цього року Наталія Сірко відзна­ча­ти­ме свій невеликий ювілей - двадцять п'ять років з того дня, коли пов'язала своє жит­­­тя з медициною. Робота їй в задово­лення, а найкраща подяка - це, звісно, вдяч­ність від шахтарів за те, що вчасно змо­гла до­помогти.

 Ігор ЙОСИПІВ