Уособленням цього відомого гас­­ла десантників з повним правом мож­­на назвати гірничого майстра ви­до­бувної дільниці №3 шахти "Межирі­чанська" Олега ГЛУЩУКА.

У  свої  24 роки  Олег сповна знає смак солдатської долі. Закінчивши міс­цевий   гірничо-економічний   коледж, хло­­пець став до роботи у лаві, продов­жив навчання у Національному гірничому університеті. У 2011 році проходив служ­бу в лавах ЗСУ в 80 окремій де­сантно-штурмовій бригаді. У цей же військовий підрозділ його й призвали за третьою хвилею  мобілізації влітку 2014-го,  щой­но отримав диплом гір­ни­чого інженера.

  Луганськ, Щастя, Станиця Луган­ська, Кримське, Трьохізбенка - усі ці "га­рячі точки" назавжди в пам'яті Глу­щука: бойові побратими, бойові зав­дан­ня, бойові втрати… Рік  і три місяці у зоні проведення АТО,  і  тільки одна де­­сятиденна відпустка. Повернення до мирного життя, до рідного дому  бу­ло таким жаданим і таким здавалося да­­леким. А,  коли воно сталося, буденні кло­поти та робочий ритм стали найкра­щими ліками, проте рани війни ще дов­го ятритимуть серце.

Марія ЛУЦЕНКО