Центральна збагачувальна фабрика (ПАТ "Львівська вугільна компанія") опи­нилася на межі банкрутства. А привів колектив до цього… приватний власник, фактично кинувши діяльність підприємства напризволяще. Своєрідною паличкою-виручалочкою, на думку експертів, для червоноградських збагачувальників може стати консолідація зусиль у вирішенні першочергових проблем з ДП "Львіввугілля" і повернення ЦЗФ у державну власність.

А наразі ситуація на фабриці як ніколи тривож­на. Після тривалої невиплати зарплати, її колектив, де більша частина жінки, призупинив ро­боту. Цей факт викликав занепокоєння у шах­тарських колах. Адже зупинка ЦЗФ змушує ви­сокозольні шахти Прибужжя працювати на пе­­­ре­­повнені склади. До речі, на них уже на­копичилося понад 260 тисяч тонн вугілля, яке чекає на збагачення. Відтак, якщо фабрика не буде працювати, шахти можуть зу­пинитись.

А це в свою чергу загострить соціально-еко­номічні проблеми не лише на шахтах державного підприємства, але і в шахтарському регіоні. Насам­перед це стосується організацій та підприємств, що фінансуються з місцевого бюджету, тобто уста­нови охорони здоров'я, освіти та інші, оскільки це позбавляє їхніх працівників можливості вчасно отримувати заробітну плату, а підприємства та установи - повноцінно функціонувати. "Збагачува­ль­­­ний колапс" серйозно вдарить і по крихкій еконо­міці самого ПАТ "Львівська вугільна компанія", пос­тавить на коліна колись одну з найпотужніших в Європі ЦЗФ.

До речі, ПАТ "Львівська вугільна компанія" за своїм профілем єдина в регіоні і є монополістом. Подібні збагачувальні фабрики існують лише на Донбасі. Але доставляти червоноградське вугілля туди й назад надто затратно, та й ситуація на сході країни складна.

Так що ж - повнісінька безвихідь? Однак так не вважає в.о. генерального директора ДП "Львіввугілля" Андрій Дяченко.  На його думку, збага­чувальна фабрика може і повинна працювати стабільно, приносити якнайбільше користі регіону, бути повноцінним партнером шахт. Саме про це Андрій Павлович говорив під час зустрічі з трудо­вим колективом ЦЗФ. У ній також взяли участь староста директорського корпусу держпід­приєм­ства, директор шахти "Лісова" Ігор Дзік, голова Львівської терорганізації Укрвуглепроф­спілки Олег Турчин, в.о. голови Регіонального об'єднання НПГУ м. Чер­вонограда Віталій Оніжук, журналісти міс­цевих дру­кованих і електронних засобів масової ін­­формації.

А напередодні Андрій Дяченко повернувся з Києва, де зустрічався з першим заступником Мі­ністра енергетики і вугільної промисловості України Юрієм Зюковим і з генеральним директором  ДП "Вугілля України" Сергієм Стародубцевим.

Саме із ними Андрій Павлович обговорював ситуацію, що склалася на фабриці, до якої приз­вела неефективна система управління підприєм­ством, часта зміна його власників, які, схоже, не дуже переймаються бідами червоноградських зба­гачувальників. З огляду на це та на важливість дія­льності ЦЗФ в регіоні, пан Зюков взяв її роботу під особистий контроль. Адже більшість питань тре­ба буде вирішувати як на державному, так і на галузевому рівнях. Насамперед збільшити об'єми збагачення рядового вугілля, визначити необхідну кількість відвантаження концентрату на електро­станції "Західенерго". На жаль, із 2012 року, після приватизації, "Західенерго" неохоче бере червоно­градське вугілля на свої електростанції, а завозить концентрат зі східної України його новий власник - ДПЕК. Тепер головне завдання повернути ринок збуту в потрібних обсягах для життєдіяльності фабрики. Це дозволило б фабриці працювати з повним навантаженням, ліквідувати заборгованість із заробітної плати, вчасно розраховуватися за електро­енергію, транспортні послуги, а її працівникам впевнено дивитися в завтрашній день.

А наразі фінансовий і технічний стан збагачува­льного під­при­єм­ства уже давно не витримує ніякої критики. Потребує модернізації та оновлення виробництво. На жаль, власник ПАТ не поспішає вкладати у це кошти. Тому тут почастішали збої на технологічних процесах, виникають аварійні ситуації.

Щодо ДП "Львіввугілля", то за словами в.о. гене­рального директора державного підприємства Андрія Дяченка, шахтарі в повному обсязі роз­раховуються із збагачувальниками. Значна сума, а саме 2 мільйона гривень, надійшла на розра­хунковий рахунок ПАТ "Львівська вугільна компанія" за послуги, надані в квітні. Ці факти підтвердила на зустрічі заступник голови правління - генераль­ного директора публічного акціонерного товариства Наталія Чудак.

- Ми й надалі,- зазначив Андрій Павлович,- бу­демо чітко виконувати свої договірні зобов'язання перед збагачувальниками, підтримувати вас в скрутний період.

Як приклад був виступ на зустрічі директора шахти "Лісова" Ігоря Дзіка.

- Шахтарі,- наголосив Ігор Григорович,- готові створити стабілізаційний фонд із пожертвувань, щоб хоч якось підтримати ЦЗФ у цей скрутний час.

- Більше питайте із свого керівництва,- поре­комендував в.о. голови Регіонального об'єд­нання НПГУ м.Червонограда Віталій Оніжук,- за гос­подарську і фінансову діяльність. Залучайте пред­ставників профспілки до формування бізнес-плану підприємства. Як це робимо ми, на "Сте­повій".

Виступи з місць були відвертими і емоційними. Відчувалося, що навіть жіноче терпіння має межу. Голова профкому Ольга Шкоропад, людина безу­мовно авторитетна на ЦЗФ, ледь втримувала наелектризовану залу. Більшість критичних слів були адресовані рідному керівництву і невідомим влас­никам фабрики.

- Куди стукати?- розводить руками Ольга Те­рентіївна,- до кого звертатись? Пікетували уже владні структури і в Києві, і у Львові, Сокалі. 13 травня знову пікетували Львівську облдержадміні­страцію. Може нова влада почує нас. Все ж таки своя, народна…

…Люди іще довго не розходилися після зборів. Підходили до представників ДП "Львіввугілля", просто по-людськи поговорити і висловити свої думки, побажання. А на прощання тиснули руки: як давні друзі і партнери, які хочуть щоб шахти стабільно працювали, а збагачене вугілля над­хо­дило на електростанції і за нього вчасно роз­рахо­вувалися. Як було до приходу в "Західенерго" До­нецької паливно-енергетичної компанії. Здається, так мало треба: повернути все на круги своя.

На фото: (зверху, третій зліва) в.о. генераль­ного директора ДП "Ль­віввугілля" Андрій Дяченко; (знизу) учасники зустрічі - трудовий колектив збагачувальної фабрики.