У кожному відокремленому підрозділі ДП "Львіввугілля" є профспілка. Справжня цінність членства у організації, що професійно захищає права своїх спілчан, стає зрозумілою лише у критичні для галузі чи окремого працівника моменти, тому щоденна, буденна праця профспілкових лідерів часто залишається недооціненою. Насправді обрані колективом голови первинних організацій виконують чималий обсяг організаційної та спрямованої на соціальний захист гірників роботи, а в останні роки, коли правила гри на ринку енергетичної сировини постійно змінюються, сила профспілкового руху, що впливає на перебіг подій шляхом перемовин чи протестними акціями, стала очевидною. Окрім традиційних оз-доровлення і відпочинку та організації спортивного дозвілля спілчан, щодня на порядку денном ... Читати далі » |
Шахтарська праця одна з найскладніших професій в Україні, яка завжди викликає гордість і повагу. Люди цієї професії здійснюють подвиг, проявляють сміливість у вугільних забоях, прикладають зусилля аби перемогти підземну стихію. За часів Незалежності України за значні виробничі показники та чітку організацію праці у 2007 році високе звання Героя України було присвоєно начальнику вуглевидобувної дільниці шахти "Відродження" Сергію РУДЕНКОВІ. Почесного звання "Заслужений шахтар України" удостоєно 51 чоловіка; "Заслужений гірник України" - 4; орденом "За заслуги " ІІІ ст. нагороджені 32; "За заслуги" ІІ ст. - 1; "За заслуги" І ст. - 2. Повними кавалерами знаків "Шахтарська слава" стали сотні працелюбних шахтарів, десятки найдостойніших гірників отримали відзнаку "Шахтарська доблесть" тр ... Читати далі » |
Новий 2018 рік принесе своєрідний знаковий рубіж у життя Івана ПЕЛЕХА - електрослюсаря дільниці підіймальних установок шахти "Межирічанська". Виповниться чверть віку, як він став шахтарем. Хоча спочатку обрав інший шлях - вивчився на столяра-мебляра, проте на початку 90-х, коли відбувався перехід від радянщини до самостійності, усі довкола намагалися перебудуватися на новий лад, багато виробництв припинили роботу, й сталий заробіток за спеціальністю годі було знайти. Тому молодий хлопець пішов вже протореним батьком шляхом - Тимофій Іванович тридцять років пропрацював на "Межирічанській". Й молодший Іванів брат Андрій теж став гірником і нині очолює дільницю стаціонарних установок на шах ... Читати далі » |
Медик вже понад п'ять років працює на шахті та надає невідкладну медичну допомогу гірникам, які до нього звертаються. Так було і того незабутнього дня 2 березня 2017 року, коли сталася трагедія на "Степовій". Саме він, ... Читати далі » |
Гірник з ремонту гірничих виробок дільниці шахтного транспорту Василь БУРКО на шахту "Відродження" прийшов одразу після закінчення школи й вже сімнадцять років працює на підприємстві. Колеги відзначають високу майстерність Василя Ярославовича та дуже цінують за високий професіоналізм і відповідальне ставлення до виконання виробничих завдань. Сам Бурко відзначає, що дуже важливо дотримуватися правил техніки безпеки. За роки на шахті не раз на власні очі бачив, до яких сумних наслідків призводить нехтування ними, тому молодих колег завжди ... Читати далі » |
Свій творчий вечір-бенефіс, який відбувся у Червоноградській міській бібліотеці для дітей, поетеса, прозаїк Оксана Легуцька-Карнага приурочила Міжнародному дню волонтера.
І не дивно, бо сама багато займається волонтерськими справами, як і члени очолюваного нею літературно-мистецького об'єднання "Оберіг". Загалом пані Оксана здійснила з командою волонтерів 33 поїздки в зону АТО, на передову, відвідувала поранених бійців у військових госпіталях та лікарнях. Стати на цю стезю вирішила ще в часи Майдану та Революції Гідності. А, коли на Сході України розпочалася кровопролитна війна, вона ще активніше стала займатися волонтерством. Не тільки тому, що її сини Микола та Андрій залишили мирну працю на шахті " ... Читати далі » |
"Червоноградська" стала знаковою у житті Алли ЖЕРЕБЕЦЬКОЇ. Вже понад 15 років вона - апаратник хімводоочищення цього підприємства, проте з'явилася шахта у її житті значно раніше. - Коли ще навчалася у школі, ця копальня тільки-но розпочала роботу, - згадує Алла Володимирівна. - І моя мама Валентина Кудацька прийшла сюди лаборантом і пропрацювала чверть віку. Батько, до речі, гірник - 39 років був спочатку ГОЗом, а потім машиністом гірничих виїмкових машин теж на "Червоноградській", тільки "першій". Добре пам'ятаю їхні розмови про шахтарське життя-буття. Згодом Алла вийшла заміж за гірника з другої "Червоноградської&q ... Читати далі » |
Роман ГРИНЧИШИН - машиніст підземних установок дільниці конвеєрного транспорту шахти "Червоноградська" - патріот, але не хизується цим, а просто мовчки, попри все пішов виконувати свій військовий обов'язок у липні 2014 року. Ще під час проходження строкової служби в армії присягав на вірність державі й для нього це не порожні слова. - Під час подій на Майдані у Києві, я не був аж таким активним учасником, однак бував там, аби на власні очі побачити, що відбувається, - розпочав розмову Роман Романович. - Коли почалося протистояння на Сході України, я не чекав повістки, а сам пішов у військкомат, мені тричі відмовляли, але все ж мобілізували у третій хвилі. Ска ... Читати далі » |
Сьогодення і перспективи Пройшли роки. І все ж попри складнощі, які нині переслідують вугільну галузь: погіршення гірничо-геологічних умов, виснаження вугільних родовищ, зменшення вуглевидобутку, відсутність держфінансування на модернізацію та своєчасну виплату зарплати працівникам, ДП "Львіввугілля" робить все можливе, аби знайти вихід із непривабливої ситуації, хоча більшість проблем можна вирішити лише на державному рівні. Напрацьовані програми по всіх напрямках, над реалізацією яких працюють всі служби, детально аналізується виробнича діяльність підприємств. Одним з найскладніших залишається питання матеріально-технічного забезпечення шахт. Однак шахтарі долають вир ... Читати далі » |
Йосип ЛУЧИН був бригадиром прохідників на шахті "Червоноградська" майже двадцять років. За нинішніх умов це дивина, адже у небагатьох гірників такий загальний шахтарський стаж. Ще у 1969 році, відслуживши в армії, Йосип став до роботи у перших забоях "Червоноградської". - Думав на рік-два, а затримався на тридцять, - жартує ветеран. - Довелося про-кладати перші відкотні штреки шахти, по триста метрів кожен, в обидва боки. Вибір професії для сільського хлопця був простим і типовим для того часу: брат Йосипа Іван кількома роками раніше став гірником на першій Червоноградській", добре заробляв. Залишатися працюват ... Читати далі » |